Кто должен определять основания для ограничения доступа к судебным решениям: в Высшем совете правосудия считают, что ГСА, но в ГСА так не считают

Высший совет правосудия не считает себя уполномоченным органом для ответа на вопрос о нормативных основаниях для закрытия общего доступа к текстам судебных решений в Едином государственном реестре судебных решений. Это следует из ответа ВСП на запрос «Судебно-юридической газеты». Вместе с тем ГСА в ответ на переадресованный к ней Высшим советом правосудия запрос отметила, что Судебная администрация тоже не является компетентным органом по этим вопросам.

У чому полягає проблема

Як раніше писала «Судово-юридична газета», з публічного доступу у Єдиному державному реєстрі судових рішень вилучили понад 6 млн судових рішень, включно з корупційними справами.

«Судово-юридична газета» вирішила з’ясувати хоча б приблизне число рішень, які було закрито для публічного доступу.

Втім, з відповіді ДП «Інформаційні судові системи» випливає, що облік таких рішень не ведеться, тож і кількість закритих текстів невідома. У тому числі, невідомо, чи закривалися рішення не лише по кримінальних, а й по інших категоріях – наприклад, рішення у справах про адміністративні правопорушення, цивільних справах тощо. Аналогічну відповідь про те, що інформація стосовно кількості судових рішень, доступ до яких був обмежений, надала і ДСА.

Точно відомо, що було припинено публічний доступ до всіх рішень, ухвал і матеріалів кримінальних проваджень судів, підсудність яких змінено.

Разом з тим, з відповіді Державної судової адміністрації слідує, що судові рішення закриваються для загалу не лише з підстав наявності безпосередньої загрози національній безпеці, життю та здоров’ю осіб тощо, але і за інших умов. Перелік цих умов не є вичерпним. Наприклад, рішення можуть закрити для загалу у зв’язку із зверненням певного судді, який вважає, що його необхідно вилучити з публічного доступу для нерозголошення інформації в рамках кримінального провадження.

«Обмеження щодо доступу до окремої інформації чи судових рішень у Реєстрі здійснювалось, у тому числі, з урахуванням інструктивних листів Служби безпеки України та наданих до них відповідних доручень Уряду (для службового використання), звернень від командування Збройних Сил України в частині нерозголошення інформації про адреси об’єктів критичної інфраструктури, дислокації військових частин тощо, а також звернень судів та окремих суддів щодо нерозголошення інформації про судові рішення, ухвалені в рамках кримінального провадження», зазначається у відповіді ДСА.

Однак виникають й питання стосовно інших підстав для обмеження.

Наприклад, судячи з відповіді ДСА, обмеженню у доступі підлягають судові рішення, в яких міститься найменування та адреси об’єктів критичної інфраструктури.

Відповідно до актів Кабміну до таких об’єктів можуть бути віднесені різні підприємства, установи та організації, наприклад, навіть засоби масової інформації. Крім того, до об’єктів критичної інфраструктури віднесуть і самі суди та установи системи правосуддя (Вища рада правосуддя тощо).

Але чи означає це, що у Реєстрі треба закривати найменування судів та рішення, де стороною є ВРП?

Як випливає з відповіді ДСА, з відповідним питанням (що саме слід обмежувати в Реєстрі в розрізі об’єктів критичної інфраструктури) до заступника голови ДСА Сергія Чорнуцького зверталося ДП «Інформаційні судові системи». На що отримало відповідь про те, що з цим питанням слід звертатися до Держспецзв’язку, яке визначає перелік об’єктів (а не до ДСА).

Що відповіло Держспецзв’язку стосовно обсягу об’єктів критичної інфраструктури, рішення з якими слід закрити для публічного доступу, наразі невідомо.

ДСА – ВРП – ДСА

Основними нормативними актами в цій сфері є Закон «Про доступ до судових рішень» та Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Порядок ведення Реєстру затверджено рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 19.04.2018 року. Втім, останні зміни до нього вносилися ще до війни, отже, він не враховує ті критерії, за якими рішення вилучаються з публічної частини Реєстру під час воєнного стану.

Відповідальними за врегулювання питання законом є парламент, а за зміни до Порядку ведення Реєстру – Вища рада правосуддя.

Як повідомили «Судово-юридичній газеті», листом від 4 січня 2023 року ДСА звернулася до Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Ради суддів та Комітету ВР з питань правової політики щодо прийняття спільного рішення в частині необхідності обмеження доступу до Реєстру в умовах воєнного стану.

«Зважаючи на значний суспільний інтерес до отримання інформації з Реєстру, враховуючи численні запити від адвокатської спільноти та представників громадський організацій щодо відновлення доступу до судових рішень в Реєстрі, а також необхідність значного строку на знеособлення та оприлюднення судових рішень, доступ до яких на сьогодні обмежено, ДСА України просить висловити свою позицію щодо необхідності подальшого обмеження доступу до інформації, що містить в Реєстрі, а також до критеріїв щодо обсягу та виду інформації, яка підлягає обмеженню в період воєнного стану.

Проведення відповідної роботи дозволить виробити та узгодити спільну позицію представників органів та установ системи правосуддя до питань застосування обмежень в доступі до судових рішень в період воєнного стану», - зазначається у листі ДСА, який спрямований, у тому числі, на ВРП.

Отже, «Судово-юридична газета» вирішила звернутися до ВРП та поцікавитися, чи проводила Вища рада правосуддя аналіз стосовно підстав закриття текстів судових рішень у Реєстрі; чи відомо, яку загальну кількість судових рішень та з яких підстав було вилучено з публічного доступу; які дії були вчинено ВРП для перевірки підстав закриття доступу до текстів судових рішень у Реєстрі; чи планує Вища рада правосуддя вносити зміни до Порядку ведення Реєстру тощо.

«Запитувана Вами інформація не створена та не відображена Вищою радою правосуддя у процесі реалізації конституційно визначених повноважень, оскільки Вища рада правосуддя не здійснює ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Пунктом 10 частини першої статтею 152  Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Враховуючи викладене, копію Вашого запиту в цій частині направлено до Державної судової адміністрації України з проханням повідомити Вам результати розгляду», - зазначили у ВРП.

Однак у ДСА на переадресований їй від Вищої ради правосуддя запит відповіли, що вони теж не є компетентним органом з даного питання.

Отже, наразі невідомо, хто саме в Україні має визначати підстави для правомірного обмеження доступу до судових рішень, вести їх облік та перевіряти законність цих обмежень.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.