Верховна Рада схвалила законопроект про прощення кредитів

9 липня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт 7441-1 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій за основу.

Законопроект передбачає:

• встановлення, що сума боргу платника податку за кредитом, що підлягає прощенню згідно нормами законопроекту, не включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб;
• встановлення, що безнадійною заборгованістю визнається заборгованість позичальника за кредитом, що підлягає прощенню згідно з законопроєктом, що забезпечить рівноважне значення прощених сум для кредитора;
• встановлення випадків та ознак, за яких позичальник може звернутися до кредитора із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором споживчого кредиту;
• уточнення видів майна, яке є предметом застави за кредитами, які підлягають замороженню або прощенню;
• розмежування кредитів на ті, що підлягають замороженню і ті, що підлягають прощенню;
• охоплення передбаченими законопроектом процедурами житлового майна, яке було придбано не у кредит у фінансової установи, а із розстроченням або відстроченням платежів безпосередньо у забудовника;
• визначення порядку повідомлення та підтвердження позичальником (його представником) кредитору щодо статусу зруйнованого або пошкодженого майна;
• встановлення порядку дій кредитора при отриманні заяви позичальника залежно від статусу майна.
• передбачення механізму компенсації кредитору прощених позичальнику сум.

Законопроект визначає:

1) крім встановлення, що сума боргу (кредиту) платника податку за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) згідно нормами законопроекту, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, встановити, що безнадійною заборгованістю визнається заборгованість позичальника за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) згідно з законопроектом, що забезпечить рівноважне значення прощених сум для кредитора;

2) встановлення випадків та ознак, за яких позичальник (його представник) може звернутися до кредитора із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором споживчого кредиту (далі – замороження кредиту);

3) уточнення видів майна, яке є предметом застави за кредитами, які підлягають замороженню або прощенню;

4) розмежування кредитів на ті, що підлягають замороженню і ті, що підлягають прощенню;

5) охоплення передбаченими законопроектом процедурами житлового майна, яке було придбано не у кредит у фінансової установи, а із розстроченням або відстроченням платежів безпосередньо у забудовника;

6) визначення порядку повідомлення та підтвердження позичальником (його представником) кредитору щодо статусу зруйнованого або пошкодженого майна;

7) встановлення порядку дій кредитора при отриманні заяви позичальника (його представника) залежно від статусу майна.

8) передбачення механізму компенсації кредитору прощених позичальнику сум.

Законопроектом 7441-1 пропонується що у період дії в Україні воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його припинення або скасування, позичальник (особа, до якої перейшли права та обов’язки позичальника) або його представник (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) має право звернутися до кредитодавця або нового кредитора (далі – кредитор) із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинки, об’єкт незавершеного будівництва) або автомобіль (далі – договір про споживчий кредит), що відповідає хоча б одній з таких ознак:

1) станом на дату подачі заяви нерухоме майно розташоване на тимчасово окупованій території, передбаченій пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” або на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), визначених відповідно до актів Кабінету Міністрів України;

2) пошкоджене (пошкоджений) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Для цілей застосування цього Закону під пошкодженим мається на увазі нерухоме майно / автомобіль, що можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції;

3) знищене (знищений) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Для цілей застосування цього Закону під знищеним мається на увазі нерухоме майно / автомобіль, відновлення якого є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту чи реконструкції або є економічно недоцільним.

З метою підвищення захисту найбільш соціально вразливих осіб пропонується виділити категорію кредитних договорів, зобов'язання за якими будуть підлягати прощенню. Такі договори мають відповідати таким ознакам:

1) предметом забезпечення за таким договором є знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації нерухоме майно (квартира або майнові права на квартиру) загальна площа якого не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку - 250 квадратних метрів, та яке є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника, або знищений єдиний автомобіль, робочий об'єм двигуна якого не перевищує 2500 сантиметрів;

2) станом на 23 лютого 2022 року відсутня прострочена заборгованість за таким договором;

3) метою отримання кредиту згідно договору є придбання, реконструкція чи будівництво такого нерухомого майна, або придбання такого автомобіля.

Законопроектом визначені процедури підтвердження відповідності кредитних договорів встановленим умовам та ознакам.

Також встановлюється, що кредитор після отримання від позичальника заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, не має права здійснювати відступлення права вимоги за таким договором, а також здійснювати заходи з врегулювання простроченої заборгованості, у тому числі через колекторські компанії.

Законопроектом визначається джерело, за рахунок яких фактично будуть погашені невиконані кредитні зобов'язання – це компенсації за знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації майно, порядок здійснення яких має бути встановлений законом.

Нижче наводимо порівняльну таблицю.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.