Рада ратифікувала конвенцію щодо виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах

Верховна Рада схвалила законопроєкт №0132 про ратифікацію конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах.

Згідно з пояснювальною запискою конвенція застосовується до визнання та виконання судових рішень у цивільних або комерційних справах. При цьому вона не поширюється на податкові, митні чи адміністративні справи. Конвенція застосовується до визнання та виконання в одній Договірній Державі судового рішення, винесеного судом іншої Договірної Держави.

У розділі ІІ Конвенції визначається процедура визнання та виконання судових рішень. Відповідно до статті 6 винятковою підставою визнання та виконання судового рішення є те, що воно постановлене щодо речових прав на нерухоме майно, коли майно знаходиться у Державі винесення рішення. Також судове рішення, зокрема може бути виконано, якщо відповідач явно погодився на юрисдикцію суду ухвалення під час провадження, у якому було ухвалене судове рішення або у випадку, коли особа проти якої запитується визнання або виконання рішення, є особою, що подала позов інший ніж зустрічний, стосовно якого ухвалено судове рішення

Стаття 9 передбачає, що визнання або виконання окремої частини судового рішення здійснюється у разі, якщо подається клопотання про визнання або виконання цієї частини чи лише частину судового рішення може бути визнано або виконано згідно з цією Конвенцією.

Статті 11, 12 визначають порядок виконання затверджених судом мирових угод, перелік документів, які додаються до клопотанням про визнання або виконання. Визначено, що мирові угоди підлягають виконанню в той самий спосіб як і судові рішення.

Водночас відповідно до статті 15 Конвенція не перешкоджає визнанню та виконанню судових рішень згідно з національним законодавством.

При цьому статті 17–19 передбачають можливість висловлення заяв до Конвенції з метою зміни сфери її застосування. Зокрема держава-учасниця конвенції може заявити, що вона не застосовуватиме конвенцію до судових рішень, які ухвалені внаслідок проваджень, в яких стороною є: ця держава або фізична особа, що діє від її імені;

Державний орган або фізична особа, яка діє від імені такого органу.

При цьому у визнанні або виконанні судового рішення держави, що зробила таку заяву може бути відмовлено іншою державою в разі якщо стороною в ньому є держава, що зробила заяву

У розділі ІV (статті 24–32) викладені прикінцеві положення, які регламентують порядок підписання, ратифікації, прийняття, затвердження чи приєднання до Конвенції, висловлення заяв, набрання чинності, встановлення відносин відповідно до Конвенції, денонсації та повідомлень від депозитарію.

Зокрема, стаття 29 Конвенції передбачає механізм встановлення відносин відповідно до Конвенції, зокрема, визначає, що Конвенція є чинною у відносинах між двома Договірними Державами лише у випадку, якщо жодна з них не повідомила про інше депозитарію у порядку, передбаченому Конвенцією. У разі відсутності такого повідомлення Конвенція є чинною між двома Договірними Державами з першого дня місяця, який починається після спливу періоду, протягом якого могли бути зроблені такі повідомлення.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», у Міністерстві юстиції пояснили, хто має право відчужувати майно під час воєнного стану.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.