Безкоштовних послуг для учасників судових процесів та судів від «Укрпошти» не буде: Комітет відхилив законопроект

Як раніше писала «Судово-юридична газета», група народних депутатів, серед яких члени Комітету ВР з питань правової політики Сергій Власенко, Роман Бабій, Валерій Божик і його голова Андрій Костін, зареєстрували у парламенті законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про  поштовий зв’язок» щодо забезпечення безперебійного функціонування судової влади».

Метою запропонованих змін є недопущення зупинення здійснення правосуддя з підстав відсутності фінансування видатків суду на оплату поштових послуг, забезпечення дотримання права кожного на розгляд його справи в розумні строки та спрощення системи оплати судами поштових послуг шляхом виключення судів із цих правовідносин.

Законопроектом пропонувалося внести зміни до Закону «Про поштовий зв’язок» шляхом доповнення статті 15 частиною 8, в якій передбачається, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи в складі всіх модулів національний оператор безоплатно надає послуги поштового зв’язку судам загальної юрисдикції.

Як зазначали автори, у 2021 році у зв'язку з відсутністю фінансування на оплату послуг пересилання судової кореспонденції всі суди в Україні не могли повноцінно здійснювати правосуддя протягом кількох місяців, так як суд не вправі розглядати справу без повідомлення учасників справи.

«І якщо господарські/адміністративні суди могли здійснювати направлення судових рішень на електронні поштові адреси учасників справи (навіть, незважаючи на неоднозначну практику Верховного Суду до можливості направлення учасникам справи судових рішень електронними листами), а у кримінальних справах розповсюджена практика направлення судових повісток засобами телефонного зв'язку, то місцеві цивільні  суди через специфіку суб’єктного складу учасників були позбавлені навіть спроб  повідомляти сторін у такий спосіб.

Чисельні повідомлення на сайтах судів про припинення відправлення кореспонденції і як наслідок неможливість повноцінного відправлення правосуддя не підвищує довіри громадян ні до судової влади, ні до інших гілок влади.

Водночас, особа, звертаючись до суду за захистом порушених прав, сплачує до Державного бюджету України судовий збір та розраховує, що її справа буде розглянута вчасно», - вказували автори.

За їх словами, «звертаючись до господарського суду і позовом, позивач в 2021 році повинен був щонайменше сплатити 2 270 гривень судового збору (у 2022 році мінімальна ставка судового збору за звернення до суду складає 2 481 гривень). Натомість максимальний розмір судового збору складав 794 500 гривень. Тобто, бували випадки, коли позивач, сплативши судовий збір у розмірі майже 800 тисяч гривень, повинен був очікувати кілька місяців розгляду його справи, оскільки у суду була відсутня фінансова можливість повідомити інших учасників справи про відкриття провадження у справі та/або призначення засідання.

Це при тому, що вартість пересилання в межах України одного рекомендованого листа з повідомленням про вручення (у порядку, в якому здійснюється направлення судової кореспонденції) Акціонерним товариством «Укрпошта» у 2021 році складала близько 50 гривень.

Натомість оцінка якості надання АТ «Укрпошта» послуг у 2018-2021 роках із пересилання листів із відміткою "судова повістка" була надана судами в майже сотні окремих ухвал, постановлених на адресу керівника АТ "Укрпошта".

В свою чергу, Закон України "Про поштовий зв'язок" наділяє АТ "Укрпошта" особливим статусом та виключними правами (відмінними від статусу та прав інших учасників такої сфери правовідносин). Зокрема, частиною 2 статті 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" передбачено, що держава забезпечує фінансову підтримку національного оператора у наданні універсальних послуг поштового зв'язку. Водночас, суди, здійснюючи направлення судової кореспонденції, можуть користуватись лише послугами національного оператора - АТ "Укрпошта".

Таким чином, маємо ситуацію, коли через певні менеджерські рішення щодо пріоритетності видатків з Державного бюджету, права особи, яка оплатила надання їй послуг з правосуддя, несе тягар неналежного адміністрування Державою своїх видатків. Це не кажучи про те, що доступ до правосуддя є основоположним правом та має забезпечуватись кожному в рівній мірі та на належному рівні навіть у разі (об'єктивної) неможливості особи сплатити судовий збір.

Запобігти в майбутньому зупиненню здійснення правосуддя з підстав відсутності фінансування на оплату поштових пересилань можна шляхом визначення, що пересилання судової кореспонденції національним оператором здійснюється безоплатно.

Адже, власником АТ "Укрпошта" є Держава Україна в особі Міністерства інфраструктури України та відповідно Держава забезпечує фінансову підтримку національного оператора у наданні універсальних послуг поштового зв'язку.

Відтак, є доцільним до початку повноцінного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (Електронного суду) виключити суди із правовідносин щодо оплати послуг з пересилання судової кореспонденції, в той час як фінансове питання щодо забезпечення діяльності АТ "Укрпошта" може бути врегульоване в рамках фінансової підтримки національного оператора.

Тобто, формально суди не будуть сплачувати за поштові послуги, в той час як компенсація національному оператору витрат на пересилання судової кореспонденції буде здійснюватися в межах видатків Державного бюджету України на фінансову підтримку національного оператора.

Більш того, така ініціатива розвантажить апарати судів, адже в кожному суді є працівники (вимогою до яких є наявність вищої юридичної освіти), у функціональні обов’язки яких входить наклеювання поштових марок», - підкреслили автори.

Однак Комітет ВР з питань транспорту та інфраструктури на своєму засіданні від 21 червня 2022 року рекомендував відхилити цей законопроект №7397. Мотивація була наступна.

«Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у судах, Вищій раді правосуддя, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, Державній судовій адміністрації України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі – ЄСІТС), що забезпечує, у тому числі, обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) в електронній формі між судами, іншими органами системи правосуддя, учасниками судового процесу, а також проведення відеоконференції в режимі реального часу.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено вказаною нормою на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147. Згідно § 2 «Прикінцеві положення» розділу 5 вказаного Закону ст. 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вводиться в дію «з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів)».

26      травня      2021      року      набрав      чинності      Закон      України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» від 27.04.2021 № 1416-IX, в якому визначено, що створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюється поетапно.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 з 05.10.2021 в Україні почали функціонувати такі підсистеми (модулі) ЄСІТС, як «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв’язку. Згодом, Рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 затверджені        зміни            до        Положення    в          частині           визначення                особливостей автоматизованого розподілу справ, датою набрання чинності якими є 15.03.2022. 24 березня 2022 року Головою Верховного Суду набрання          чинності змінами до Положення відтерміновано до 01 червня 2022 року, а потім – до 01 вересня 2022 року.

Враховуючи наведене вище, не виключено, що початок функціонування ЄСІТС у складі всіх модулів й надалі може бути відтерміновано. Відтак, безоплатне надання національним оператором послуг поштового зв’язку судам загальної юрисдикції буде тривати невизначений проміжок часу. На наш погляд, така законодавча пропозиція є недостатньо обґрунтованою з погляду економічної та фінансової доцільності.

Запропонована пропозиція порушує норми законів України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про запобігання корупції», Статут АТ «Укрпошта», затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.21 № 333. Взагалі надання АТ «Укрпошта» безкоштовних послуг судам порушує принцип незалежності судів та створює конфлікт інтересів при розгляді судами справ за участі АТ «Укрпошта», - вважають у Комітеті з питань інфраструктури.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.