Верховний Суд висловився стосовно питання законності зупинення провадження у справі, мети мотивованості судового рішення та поняття «розумний строк»

У провадженні апеляційного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування витягів, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2021 року у цій справі призначено оціночну земельну експертизу та у подальшому, з метою уточнення виду експертизи, витребування додаткових матеріалів, необхідних для її проведення, судом апеляційної інстанції постановлено ухвалу від 7 листопада 2021 року, якою, крім іншого, зупинено апеляційне провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, вважаючи її постановленою з порушенням норм процесуального права, Дніпровська міська рада звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просила скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що оскаржуване судове рішення прийнято без дотримання вимог статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про необхідність зупинення провадження у справі до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою. Скаржник зазначив, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції не проаналізував, чи дійсно призначення експертизи буде мати правовий вплив на обраний позивачем у цій справі спосіб захисту у межах спірних правовідносин, а також подальшу можливість виконання цього рішення. До того ж, немотивоване, на думку скаржника, зупинення провадження у цій справі призводить до затягування судового розгляду вказаної справи.

За наслідком розгляду касаційної скарги Дніпровської міської ради Верховний Суд прийняв постанову про часткове задоволення касаційної скарги, скасування ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року у частині зупинення провадження у справі до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою та направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року залишено без змін.

Ухвалюючи таке рішення, Верховний Суд виходив з аналізу положень статей 102 та 236 КАС України, а також статті 1 Закону України «Про судову експертизу», на підставі якого дійшов висновку, що метою проведення експертизи є роз`яснення питань, що виникають при вирішенні конкретної справи з причин необхідності встановлення в процесі здійснення судочинства таких фактів, дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Таким чином, призначення судової експертизи є підставою для зупинення провадження у справі, а суд, в провадженні якого перебуває така справа, на власний розсуд вирішує питання необхідності його зупинення.

Водночас, суд касаційної інстанції зазначив, що з оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом апеляційної інстанції не наведено жодного мотивування стосовно необхідності зупинення провадження у справі, однак у резолютивній частині вказаного судового рішення, серед іншого, зазначено, що провадження у справі зупиняється до одержання результатів судової експертизи з питань землеустрою.

Суд також врахував, що дотримання вимог статті 242 КАС України та ухвалення обґрунтованого судового рішення (рішення, яке містить достатні мотиви) забезпечує: реалізацію засадничих принципів правосуддя, включаючи принципи змагальності учасників справи та офіційності з`ясування всіх обставин справи; можливість перевірки судом, зокрема, касаційної інстанції законності та обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій; можливість здійснення громадського контролю за якістю судових рішень, проведення їх моніторингу та суспільного обговорення.

Отже, зупинення провадження у справі до отримання судом результатів експертизи є доцільним та законним, окрім випадків, коли воно не буде мати правового значення для розгляду справи, може зашкодити ефективності правозастосування та призведе до порушення принципу розумності дотримання процесуальних строків розгляду справи.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що зупинення провадження у цій справі здійснено судом апеляційної інстанції без урахування такого критерію, як дотримання «розумних строків» розгляду справи. Цей термін у КАС України прямо використовується чотири рази: процедура врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про її проведення (частина перша статті 187 КАС України); тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи, виходячи з розумного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі; головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах (частина сьома статті 225 КАС України); у випадках скасування нормативно-правового або індивідуального акта або визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду (частини шостої статті 245 України); суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України).

Таким чином, суд касаційної інстанції зробив висновок, що у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише щодо дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи (судові дебати, виконання рішення суб`єктом владних повноважень).

Отже, складовими елементами розумного строку є періоди (проміжки часу), протягом яких: 1) суд розглядає справу та приймає по ній рішення; 2) здійснює перегляд судового рішення в апеляційному або касаційному порядку, приймає остаточне рішення у справі; 3) остаточне судове рішення набуває законної сили та може бути звернено до виконання; 4) судове рішення виконується.

КАС України диференціює тривалість строків (звернення до адміністративного суду, розгляду та вирішення справи, здійснення процесуальних дій тощо) залежно від категорії справи, її складності, кількості учасників справи та інших аспектів.

Об’єктивними критеріями розумності строків в адміністративному судочинстві є: 1) розгляд та вирішення справи у строки, визначені законом; 2) розгляд та вирішення справи у найкоротші з можливих строків; 3) здійснення процесуальних дій та ухвалення судом процесуальних рішень, а також виконання процесуальних обов’язків учасниками справи з безумовним дотриманням встановлених законом або визначених судом строків; 4) своєчасне виконання судового рішення, яке набуло законної сили, зокрема, відкриття виконавчого провадження, а також вжиття заходів до повного виконання рішення суду; 5) можливість відступлення від визначених законом або встановлених судом строків лише з об’єктивних причин, що зумовлені непереборними обставинами, незалежними від волі та поведінки суду та/або учасників справи.

Колегія суддів також зазначила, що вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Крім того, Верховний Суд зробив наступні висновки стосовно зупинення провадження у справі:

• реалізація судом наданого йому процесуальним законом права вирішувати питання щодо зупинення провадження у справі має бути доцільним та належним чином мотивованим, зокрема, суд повинен проаналізувати ймовірні наслідки зупинення провадження, з урахуванням суті спірних правовідносин, підстав позову і оцінкою змісту позовної заяви у контексті захисту прав позивача саме у обраний ним спосіб та можливість виконання в подальшому відповідного судового рішення;
• загальні висновки та припущення про те, що обставини, які будуть установлені, можуть бути суттєвими під час розгляду справи, провадження в якій зупиняється, не є достатніми та належними умовами для зупинення провадженні у справі;
• судове рішення, яким вирішується питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України має містити обґрунтування стосовно наявності конкретних обставин, що унеможливлюють прийняття судом відповідного рішення з оцінкою вже наявних доказів і обставини справи;
• зупиняючи провадження у справі, суд повинен встановити, що виконання завдання адміністративного судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень) у конкретній справі потребує часткового відступу від принципу розумності строків розгляду справи судом.

 Постанова Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі № 160/12705/19 (адміністративне провадження № К/9901/38118/21)

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.