Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом акціонерного товариства до Кам`янської міської ради, третя особа – приватне підприємство, про визнання протиправним та скасування рішень.
Спірні правовідносини виникли у зв’язку з незгодою товариства з рішеннями Кам’янської МР про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та про впровадження нормативної грошової оцінки землі з огляду на недотримання, на думку позивача, передбаченої законодавством процедури прийняття регуляторних актів й без погодження з Антимонопольним комітетом України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що рішення Кам`янської МР про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське не є регуляторним актом в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а відповідно доводи позивача стосовно порушення відповідачем процедури прийняття цього рішення суд визнав безпідставними. У той же час суди встановили, що рішення про впровадження нормативної грошової оцінки землі прийнято у межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені нормами чинного законодавства України. Будь-яких процедурних порушень під час його прийняття відповідачем допущено не було, в тому числі, це рішення не є таким, що має погоджуватися АМК.
Верховний Суд погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу товариства залишив без задоволення, а судові рішення – без змін.
Колегія суддів Верховного Суду на підставі аналізу положень Господарського кодексу України та статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дійшла висновку, що регулюючий вплив держави на діяльність суб`єктів господарювання поширюється на всі правовідносини між суб`єктами господарювання, які мають місце в законодавчо регульованій сфері, а також охоплює собою адміністративні відносини між ними та органами влади під час реалізації прав та обов`язків, передбачених актами законодавства.
Колегія суддів дійшла висновку, що затверджена рішенням Кам’янської МР технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв. м землі містить лише розрахунки (формули та коефіцієнти), які в подальшому будуть застосовуватись при розрахунках земельних платежів і тільки після впровадження нормативної грошової оцінки земель в грошовому виражені базової вартості 1 кв. м землі.
Це рішення не має такої обов`язкової ознаки для віднесення його до регуляторного акта, як неодноразове застосовування; воно фактично вичерпує свою дію з моменту впровадження нормативної грошової оцінки землі з встановленням базової вартості 1 кв. м землі в грошовому еквіваленті.
Таким чином, рішення ради про впровадження нормативної грошової оцінки землі є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
Враховуючи наведене, Верховний Суд зазначив, що спірне рішення відповідача про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв. м землі не є регуляторним актом, відповідно, його прийняття без урахування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», проте з дотриманням положень законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оцінку земель», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», свідчить про те, що будь-яких процедурних порушень під час прийняття зазначеного рішення відповідачем допущено не було.
Разом з тим, щодо рішення про впровадження нормативної грошової оцінки землі, Суд зазначив, що це рішення має ознаки регуляторного акта. Оскільки судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів було встановлено, що рішення міської ради про впровадження нормативної грошової оцінки землі офіційно оприлюднене в місцевих засобах масової інформації та розміщено на офіційному веб-сайті міської ради разом із аналізом регуляторного впливу, то колегія суддів погодилась з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про дотримання відповідачем визначеної Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» процедури його прийняття.
Водночас, Суд наголосив, що обов`язковість процедури погодження рішення про впровадження нормативної грошової оцінки землі з АМК України безпосередньо не передбачена нормами закону (метою діяльності цього органу, головним чином, є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель), а скаржником не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності погодження таких актів із вказаним органом.
Верховний Суд також зробив висновок, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ субʼєкта владних повноважень, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права (застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб). Особливу увагу при визначенні акта регуляторним слід звертати на відносини, що є предметом регулювання цього акта, та його вплив на ці відносини.
Постанова Верховного Суду від 1 лютого 2022 року у справі № 160/1936/21 (адміністративне провадження № К/9901/41753/21)
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.