Срок содержания под стражей могут увеличить вдвое: в повестку дня включен законопроект

В повестку дня заседания Верховной Рады на 31 мая включен законопроект 7370 главы Комитета по вопросам правоохранительной деятельности Сергея Ионушаса о внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины по усовершенствованию отдельных положений досудебного расследования в условиях военного положения.

Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», этим законопроектом предлагается увеличить максимальный срок применения меры пресечения в виде содержания под стражей на время военного положения.

Так, законопроектом предлагается внести изменения в статью 615 УПК и установить, что в случае невозможности проведения подготовительного судебного заседания избранная следственным судьей во время досудебного расследования мера пресечения в виде содержания под стражей считается продолженной до решения соответствующего вопроса в подготовительном судебном заседании, но не больше чем на 120 дней.

Также предлагается автоматически продлевать, но не более чем на 120 дней, меру пресечения в виде содержания под стражей в случае невозможности рассмотрения судом вопроса о продлении срока соответствующей меры пресечения в установленном УПК порядке.

Действующая норма предусматривает, что меру пресечения можно продлить не более чем на 2 месяца.

Главное научно-экспертное управление Верховной Рады высказало к законопроекту ряд замечаний.

«У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), відповідно до яких:

якщо під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 615 КПК, наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків, письмовий дозвіл на видачу трупа видається слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті (доповнення до ч. 4 ст. 238 КПК);

викладається у новій редакції ст. 241 КПК «Освідування особи»;

у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах  воєнного стану, продовження строку тримання під вартою, здійснюється у порядку, встановленому ст. 615 КПК (нова ч. 4 ст. 331 КПК) тощо.

Головне управління, розглянувши поданий проект у вкрай стислий термін, вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження та пропозиції

У новому абз. 2 ч. 4 ст. 238 КПК встановлено, що якщо під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 615 КПК, наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків, письмовий дозвіл на видачу трупа видається слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

На нашу думку, існує потреба в деталізації поняття «об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків» задля забезпечення більшої визначеності щодо суб’єкта, уповноваженого на видачу письмового дозволу на видачу трупа.

Згідно з новою ч. 4 ст. 331 КПК «у разі закінчення строку дії ухвали суду  про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану, продовження строку тримання під вартою, здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу».

У п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК (у редакції проекту) передбачено, зокрема, що у разі  введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених ст. 186 КПК, в якій визначені строки розгляду клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу, такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог ст. 37 КПК за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених ст. 615 КПК, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на 120 днів. Продовжений строк тримання під вартою не може перевищувати строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення (чинна ч. 2, оновлена ч. 6 ст. 615 КПК).

Наведене вище дозволяє дійти висновку про урегульованість питання продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану в ст. 615 КПК. Необхідність у додатковому посиланні на ст. 615 КПК в ст. 331 КПК відсутня.

Аналогічне зауваження щодо недоцільності додаткового посилання на ст. 615 КПК стосується також ч. 9 ст. 336 КПК (у редакції проекту), в якій врегульовано, що дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті, та випадків встановлених ст. 615 КПК, може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Крім того, посилання в ч. 9 ст. 336 КПК (у редакції проекту) на ст. 615 КПК є некоректним, оскільки в ст. 336 КПК йдеться про проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження. При цьому, судове провадження – це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК). В той же час приписами ст. 615 КПК визначається порядок обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у разі введення воєнного стану як під час судового провадження, так і на стадії досудового розслідування.

Проектом пропонується низка змін до ст. 615 КПК. Слід зауважити, що з часу введення в Україні воєнного стану (24.02.2022) до зазначеної ст. 615 КПК вже вносилися зміни Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального   провадження   в   умовах   воєнного   стану»   від   14.04.2022 № 2201-ІХ, який набрав чинності 01.05.2022. Станом на 10.05.2022 навряд чи можна говорити про сформованість практики застосування приписів ст. 615 КПК, як б дозволила зробити висновок про необхідність внесення чергових нових змін.

У змінах до ч. 5 ст. 615 КПК передбачено, що у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на 120 днів.

Слід зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК (у редакції проекту) у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених ст. 186 КПК (йдеться про визначення строків розгляду клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу), такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог ст. 37 КПК за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. У змінах до ч. 5 ст. 615 КПК це не враховано, а відтак неврегульованим залишається питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК в редакції проекту.

У ч. ч. 5, 6 ст. 615 КПК (з урахуванням змін, пропонованих у проекті) визначено, що обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути продовжений більше ніж на 120 днів. При цьому відповідно до чинної редакції ч. ч. 5, 6 ст. 615 КПК такий строк не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, пропонується передбачити можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш тривалий строк. При цьому зі змісту запропонованих змін не вбачається доцільності такого обмеження прав осіб у кримінальному провадженні», - указало ГНЭУ в своих замечаниях.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.