Як відомо, до Кримінального кодексу України Законом від 3 березня №2108-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» було додано склад нового злочину - колабораційна діяльність.
Разом з тим, лікарі, вчителі, комунальники, держслужбовці часто залишаються на територіях, які опинилися під окупацією.
«Колаборант – це той, хто співпрацює або очолює органи якоїсь новоствореної квазіреспубліки.
Колаборація – це умисна діяльність, коли людина фактично робить все, аби підірвати суверенітет держави і в тому числі - отримати з цього собі якийсь зиск.
Якщо ми говоримо про працівника комунальної служби, то у нього є вибір, людина де-факто вирішує: або продовжити працювати, або встати і піти, зупинивши повністю забезпечення життєдіяльності міста, яке частково вже розгромлене, і має багато проблем з водою, з електроенергією та іншими речами.
Ми не можемо говорити, що люди, які опинилися в окупації, у чомусь винні, бо не припинили виконувати свої обов`язки. Про це мова абсолютно не йде. Йдеться про людей, які, маючи можливості, вчиняють активні дії для захоплення територій, і у тому числі співпрацюють з окупантом, аби ще й отримати якісь посади. Серед іншого також передають йому матеріальні ресурси. Наприклад, маючи певну посаду і певні можливості, віддають все це російській армії, щоб вона здійснювала свою антигуманну діяльність», - зауважила в інтерв’ю Укрінформу заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць.
«Освітяни самі несуть відповідальність за свої дії, і, якщо вони почнуть вести пропаганду в закладах освіти, розповідати, що, мовляв, жодної окупації немає, то, звісно, порушать закон. Що значить «підневільні»? У нас багато професій у різних сферах, які так чи інакше пов`язані з державою, плюс у нас дуже багато приватних освітніх закладів, тому сказати, що освітяни у чомусь більш обмежені, ніж інші, хто опинився в такій самій ситуації, не можна.
Це – війна і треба називати речі своїми іменами. У кожного є вибір. Знову ж таки, в окупації ти можеш звільнитися зі школи, якщо тебе примушують викладати за російською програмою або, залишаючись там, числитися як викладач, але не виходити на цю роботу.
Щодо освіти у законі йдеться: здійснення громадянином України пропаганди в закладах освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації, уникненню відповідальності. Тобто, коли людина фактично так чинить, і її дії спрямовані на стандарти освіти, які насаджують у закладах освіти держави-агресора, то такі її дії кваліфікуватимуться як колабораціонізм», - підкреслила вона.
«Є різні випадки. Якщо робітник гайки вкручує десь на заводі і за це зарплату отримує в рублях, то він же нічого протизаконного не чинить, цілісність України і нашу незалежність не підриває, просто у нього так складаються обставини.
Якщо людина справді не мала можливості виїхати зі свого міста чи села, яке зараз опинилося під незаконною блокадою російської федерації, то логічно, що, якщо вона не причетна до захоплення території, не здійснює активної передачі росії документів, майна і всього іншого, що належить державі, то вона просто заручник цих трагічних обставин», - поясняла Валерія Коломієць.
Нагадаємо, що відповідно до статті 111-1 «Колабораційна діяльність»:
караються позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
карається позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
(Слід нагадати, що згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво»:
- Організаційно-розпорядчі обов’язки— це обов’язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій, кафедр), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
- Адміністративно-господарські обов’язки — це обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідувачів складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо - прим. ред.).
караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Примітка. 1. У частині першій цієї статті публічним вважається поширення закликів або висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, зокрема у мережі Інтернет або за допомогою засобів масової інформації.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.