ВС висловився, чи є звернення до поліції через домашнє насильство фактом вчинення таких дій

Сам факт звернення заявника до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства та застосування судом до кривдника спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Про це зазначив Верховний Суд у справі №761/49109/19 від 10 лютого 2021 року.

Усе почалося з того, що у грудні 2019 року дружина звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

У заяві було вказано про те, що після сварки чоловік почав висувати вимоги про продаж квартири, на що жінка не погодилась, оскільки квартира придбана за її кошти і це єдине житло її та її дітей.

Потім він розібрав частину меблів у квартирі і вивіз кудись. Ба більше, одного вечора вдарив дружину по обличчю. І пізніше пошкодив ще й автомобіль.

Рішенням суду першої інстанції заяву залишено без задоволення.

Це мотивовано тим, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів вчинення психологічного та фізичного насильства щодо заявника та її дітей.

Не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні і ризики, які можуть настати у разі незастосування відносно заінтересованої особи обмежувального припису.

Також суд зазначив, що заборона чоловіка перебувати у квартирі порушить його право, оскільки вказана квартира належить йому на праві спільної часткової власності разом із дружиною.

Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Також ВС наголосив, що сам факт звернення заявника до органів поліції свідчить про наявність конфлікту між подружжям та не підтверджує факт вчинення домашнього насильства, що є необхідною умовою застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Та жінка на підтвердження вимог заяви про видачу обмежувального припису надала копії витягу з Єдиного державного реєстру кримінальних проваджень. Там йшлося про внесені відомості за  її заявою за фактом нанесення тілесних ушкоджень чоловіком.

Проте йому про підозру у вчиненні вказаного правопорушення не повідомлялося. А до адміністративної чи кримінальної відповідальності у будь-якому вигляді за вказаним фактом не притягався. Тому що будь-яких доказів на підтвердження нанесення тілесних ушкоджень або вчинення ним психологічного насильства матеріали справи не містять.

Також Верховний Суд зазначив, що покладення на чоловіка заборони перебувати у квартирі, яка належить йому на праві власності, порушує його право на користування цієї квартирою.  

Тож такий захід не може бути визнаний пропорційним за обставин цієї справи.

Тому ВС залишив касаційну скаргу жінки без задоволення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що в Україні можуть спростити процедуру розірвання шлюбу.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.