Верховний Суд висловився про істотне збільшення вартості майна подружжя

Поточний ремонт житла, зміна його призначення з житлового на нежитлове без капітального переобладнання не буде надавати підстав для визначення такого об’єкта спільною сумісною власністю подружжя, оскільки значних перетворень сам об’єкт не зазнав і не можна вважати ці перетворення такими, що істотно збільшили вартість майна.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 686/8610/17.

Обставини справи

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області  від 17 березня 2021 року у задоволенні позову про встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна, визнання спільною сумісною власністю житлового будинку та прибудинкових приміщень, розподіл майна подружжя відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, ще до укладення шлюбу з позивачем, а саме до 19 липня  2001 року, закінчив будівництво гаража та частково здійснив добудову до спірного будинку, який належить на праві власності йому та іншій особі.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що майно відповідача (спірний будинок) істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат, які були внесені позивачем, а також не надано доказів, на яку суму істотно збільшився у своїй цінності спірний будинок.

Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що наявність істотного збільшення вартості  є оціночним поняттям, тому у конкретній справі рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позову приймається судом з урахуванням усіх його обставин.

Істотність має визначальне значення, оскільки необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об`єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об`єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об`єкт стають малозначними в остаточній вартості об`єкта власності чи у остаточному об`єкті.

Істотність збільшення вартості майна підлягає з`ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.

Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної вартості, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився під час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.

Крім того ВС підкреслив, що за загальною практикою мають враховуватися капітальний ремонт чи переобладнання житла,  тобто значне перетворення об`єкта нерухомості.

ВС  зазначив, що поточний ремонт житла, зміна його призначення з житлового на нежитлове без капітального переобладнання не буде надавати підстав для визначення такого об’єкта спільною сумісною власністю подружжя, оскільки значених перетворень сам об’єкт не зазнав і не можна вважати ці перетворення такими, що істотно збільшили вартість майна.

У такому випадку, якщо суд встановить наявність понесених затрат з боку іншого подружжя - не власника, однак не визнає такі затрати істотними, то цей з подружжя може вимагати грошової компенсації понесених затрат, якщо такі затрати понесені під час перебування  у шлюбі.

ВС наголосив, що другий чинник істотності такого збільшення має бути пов'язаний із спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість  істотно збільшилося, не є підставою для  визнання його спільним майном.

Істотне збільшення вартості майна обов`язково і безумовно має бути наслідком спільних трудових чи грошових затрат або затрат іншого, не власника майна, з подружжя. Тобто вирішальне значення має не факт збільшення вартості сам по собі у період шлюбу, а правова природа збільшення такої вартості, шляхи та способи збільшення такої вартості, зміст процесу збільшення вартості майна.

ВС також наголосив, що збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інших чинників, які не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат подружжя чи іншого, не власника, з подружжя,  у майно, не повинні враховуватися у зв`язку з тим, що законодавець у статті 62 СК України не називає їх як підстави для визнання особистого майна одного з подружжя спільним майном.

В іншому випадку, у разі збільшення вартості майна внаслідок тенденції загального удорожчання об`єктів нерухомості, інфляційних та інших об`єктивних процесів, не пов`язаних з внесками подружжя чи одного з них, визнання особистого майна одного з подружжя спільною сумісною власністю подружжя буде нести, як наслідок, непропорційне втручання у власність майна одного з подружжя, який набув таку власність до шлюбу.

При  посиланні на вимоги статті 62 СК України як на підставу виникнення спільної сумісної власності подружжя позивач мала довести, що збільшення вартості майна є істотним і у таке збільшення були вкладені її окремі (власні) кошти чи власна трудова діяльність.

Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, вважав доведеним те, що відповідач ще до укладення шлюбу з позивачем, а саме  до 19 липня 2001 року, закінчив будівництво гаража та частково здійснив добудову до спірного будинку, який належить на праві власності йому та іншій особі.

Також відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не надала належних та допустимих доказів того, що спірний будинок істотно збільшився  у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат, які було внесені позивачем, а також не надала доказів, на яку суму істотно збільшився у своїй цінності спірний будинок.

Колегія суддів погодилась з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки з матеріалів справи не вбачаються передбачені статтею 62 СК України підстави виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало чоловіку на праві особистої приватної власності.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інтонації без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган: позиція ВС.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.