ВС роз’яснив, що не може вважатися показанням з чужих слів

Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями із чужих слів відповідно до ст. 97 КПК України, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 166/362/19.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що чоловік, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння,  з метою умисного заподіяння смерті своїй тітці, з мотивів особистих неприязних стосунків завдав одного удару каменем та не менше двадцяти одного удару штоком ручки автомобільного насоса в ділянку голови потерпілої, чим спричинив їй тілесні ушкодження, від яких остання померла.

За вироком районного суду чоловіка визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 152, ч. 2 ст. 186 КК України, та виправдано у зв’язку з недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.

Цим же вироком його дії перекваліфіковано з п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 115 КК України та засуджено із застосуванням положень ст. 71 КК України до остаточного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі касатор, зокрема, звертав увагу на те, що місцевий суд безпідставно поклав в основу обвинувального вироку показання свідка, оскільки вони не узгоджуються з показаннями обвинуваченого та в силу ст. 97 КПК України є показаннями із чужих слів.

Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 97 КПК України показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

Для визначення того, чи є показання, в яких передаються висловлювання іншої особи, показаннями із чужих слів у значенні ст. 97 КПК України, необхідно встановити, чи надаються або використовуються ці висловлювання іншої особи для доведення існування того факту, про який стверджується в цьому переданому висловлюванні. Показання, які містять висловлювання іншої особи, надані з метою доведення того, що інша особа висловилася саме так за певних обставин, не можуть вважатися показаннями із чужих слів відповідно до ст. 97 КПК України, оскільки у такому разі вони є повідомленням про факт висловлювання, який свідок безпосередньо спостерігав.

Як убачається з вироку, в ході судового розгляду в суді першої інстанції було допитано свідка, який пояснив, що йому зателефонувала мати обвинуваченого та повідомила, що обвинувачений вбив потерпілу. Після цього свідок пішов до будинку потерпілої, де зустрів його матір, яка йому повторно повідомила, що обвинувачений, прийшовши додому, сказав, що вбив потерпілу.

Крім того, місцевим судом у ході допиту свідка також було встановлено, що останній безпосередньо спілкувався з обвинуваченим після вчинення злочину, і в ході цієї розмови обвинувачений підтвердив, що саме він вбив.

З урахуванням вищевказаного колегія суддів вважає, що показання свідка щодо обставин вчинення злочину, про які він дізнався зі слів обвинуваченого та його матері, в силу положень ст. 97 КПК України не є показаннями із чужих слів, оскільки зазначений свідок особисто сприймав безпосередні висловлювання обвинуваченого, який вказував про факт вбивства ним потерпілої.

За таких обставин Верховний Суд відхилив доводи касаційної скарги захисника, що стосуються використання показань із чужих слів.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, у якому разі настає відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.