Верховний Суд висловив позицію стосовно того, хто повинен відшкодувати шкоду, завдану пожежею в орендованому приміщенні

Власник нежитлового приміщення, який не забезпечив пожежної безпеки належного йому приміщення, у випадку передачі його в найм не звільняється від відповідальності за шкоду, завдану пожежею третім особам. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу особи на рішення Рівненського міського суду Рівненської області та постанову Рівненського апеляційного суду у справі № 562/2502/16-ц.

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовом до іншої особи, у якому просив стягнути солідарно з відповідача та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) на свою користь 1 372 423 грн 12 коп.

Позовна заява мотивована тим, що в приміщенні, яке належить відповідачу, сталася пожежа, яка перекинулася на приміщення, яке орендує позивач.

Внаслідок пожежі було пошкоджено майно, яке належить позивачу на праві власності, тому він просив позов задовольнити та стягнути з відповідача відшкодування майнової шкоди у розмірі 1 372 423 грн 12 коп.

Відповідач звернулася до суду із зустрічним позовом до позивача, в якому просила стягнути солідарно з ТОВ на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного їй приміщення внаслідок вище зазначеної пожежі, в розмірі 247 189 грн 40 коп., посилаючись на те, що пожежа сталася в приміщенні, яке орендує позивач.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області позов чоловіка задоволено повністю. Стягнуто солідарно в рахунок відшкодування майнової шкоди 1 372 423 грн 12 коп. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що шкода підлягає відшкодуванню оскільки власником приміщення котельні, яке є осередком пожежі, є відповідач і це приміщення за договором оренди ТОВ не передавалося (не зазначене в акті прийому-передачі). Відповідно до правил пожежної безпеки саме відповідач як власник приміщення зобов`язана була забезпечити безпечну експлуатації котельні, зберігання дров шляхом встановлення відповідної огорожі. Враховуючи, що ТОВ фактично користувалося вказаним приміщенням, тому воно також має нести відповідальність за завдану шкоду нарівні із власником (солідарно).

Відповідач не погодилася з таким рішенням і подала апеляцію.  Постановою Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Рівненського міського суду Рівненської області залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Відповідач подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, прийнято як доказ неналежну копію електронного доказу, не завірену цифровим підписом; допущено порушення при огляді техніки, яка мала би слугувати як відео записуючий пристрій, її не було оглянуто та ідентифіковано; допущено до участі в справі невстановлену особу як спеціаліста. Вважала, що висновок експерта за результатами автотоварознавчої експертизи містить істотні недоліки, є неповним і необґрунтованим, оскільки судовому експерту на експертизу надано виписку на 1 арк., в той час як об`єкти дослідження йому не надавались і визначення вартості складових проводилося без їх технічного огляду, що грубо суперечить вимогам Методики на підставі якої проводилась ця експертиза.

Крім того вказала, що судами не враховано, що пункти договору оренди нежитлового приміщення повністю відповідають вимогам статті 780 ЦК України, а тому шкода завдана третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою в найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд вказав, що у статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Справи у спорах, що виникають із договорів найму (оренди) житлових та нежитлових приміщень У правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України). Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Аналогічне положення відтворено у частині четвертій статті 319 ЦК України. Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи осередок пожежі, яка сталася, знаходився на поверхні складованих під навісом дров та торфобрикету, праворуч від вхідних дверей приміщення котельної частини нежитлової будівлі, що належить скаржнику.

Встановлення огорожі могло унеможливити потрапляння джерела запалення до встановленого осередку пожежі (за умов його потрапляння). Вартість матеріального збитку, завданого вказаною пожежею позивачу становить 1 372 423 грн, що підтверджується висновком експерта. Суди попередніх інстанцій, встановивши причинно-наслідковий зв`язок між пожежею та спричиненою позивачу матеріальною шкодою, дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідачів за первинним позовом, оскільки власником приміщення котельні, яке було осередком пожежі, є скаржник, а тому передавши своє майно в оренду, вона не звільняється від зобов`язань щодо їх безпечної експлуатації відповідно до вимог статей 317, 319 ЦК України.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber  та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.