ВС роз’яснив критерії, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 234/17030/18, в якій акцентував увагу на тому, що критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Обставини справи

ВС зазначив, що частиною першою статті 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

ВС також нагадав, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 серпня 2021 року у справі № 759/4747/16-ц (провадження № 61-4673св20) зазначено, що:

«За положеннями зазначених норм при вирішенні питання про правовий режим майна подружжя з`ясуванню підлягають як підстави й час набуття такого майна, так і обставини, що свідчать про окреме проживання подружжя у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин до розірвання шлюбу.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя».

У справі, що переглядається: апеляційний суд встановив, що спірна квартира була придбана в період перебування  позивача у шлюбі. Позивачем не було надано суду належних, достовірних та достатніх доказів того, що спірна квартира була придбана за її особисті кошти. За таких обставин правильним є висновок суду про те, що таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка та дружини є рівними. У зв`язку із цим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання квартири особистою приватною власністю. Позовні вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації є похідними, тому також не підлягають задоволенню.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про квартиру з боргами за комуналку: чи повинен новий власник їх сплачувати.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.