На які «підводні камені» наштовхнувся новий закон про столицю

12:39, 10 февраля 2022
Що заважає Верховній Раді ухвалити новий закон про столицю, та чому ці зміни до законодавства потребують корегування Конституції.
На які «підводні камені» наштовхнувся новий закон про столицю
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Ще в 2019 році парламентарі схвалили у першому читанні нову редакцію головного столичного закону. Він закріплював розподіл повноважень між мером Києва та очільником КМДА та залишав за останньою лише функції нагляду за дотриманням законності та координацію діяльності місцевих управлінь органів виконавчої влади.

Крім цього проєкт теоретично надавав додаткові юридичні підстави для звільнення очільника столичної адміністрації Віталія Кличка Президентом України, закріплюючи норму про припинення повноважень разом з завершенням президентської каденції. За мером столиці залишалися господарські повноваження. Також  мер столиці очолює виконком Київської міської ради – магістрат.

Зменшення політичної напруги дозволили покласти документ під сукно, проте, як виявилося, ненадовго. Наприкінці січня 2022 року Кабмін позбавив Кличка права вносити кандидатури очільників районів. Невдовзі після цього згадали і про столичний закон.

Тепер Раді рекомендують схвалити у другому читанні оновлений документ за реєстраційним номером 2143-3 «Про місто Київ - столицю України» . Він, зокрема передбачає, що Київську міську державну адміністрацію не може очолювати Київський міський голова, що, за логікою авторів, має призвести до звільнення нинішнього її керівника Віталія Кличка.

Щоправда ніхто не скасовував рішення Конституційного Суду від 25 грудня 2003 року, яким визначено, що «Київську міську  державну  адміністрацію  має  очолювати лише  особа,  обрана  Київським  міським головою,  яка Президентом  України  призначається   головою   Київської   міської   державної адміністрації. Як голова Київської міської державної адміністрації Київський міський голова з питань здійснення  виконавчої  влади  є відповідальним  перед  Президентом  України  і Кабінетом Міністрів України, підзвітним і підконтрольним Кабінету Міністрів України». Отже, зміна нинішнього очільника КМДА може бути поставлена під сумнів рішенням судів.

При цьому перерозподіляються повноваження між мером столиці та головою КМДА, посилюючи позиції останнього. Зокрема він дає згоду на призначення та звільнення керівників розташованих на території міста Києва державних підприємств (крім керівників підприємств Збройних Сил України та інших військових формувань України), а також територіальних підрозділів органів державної влади;

погоджує питання щодо створення, реорганізації, перепрофілювання або ліквідації підприємств, установ, організацій загальнодержавного значення та/або державної форми власності, розташованих на території міста Києва.   

КМДА в разі ухвалення законопроєкту отримає функції префекта, а отже, контроль за здійсненням законності. Це серед іншого передбачає можливість для столичних чиновників оскарження у суді будь-яких актів мера столиці чи столичної міськради. Разом з тим, подібні зміни до законодавства потребують корегування Конституції.
Крім цього, потрібно передбачити зміни до закону про місцеве самоврядування, який наразі визначає мера контролером дотримання законності рішень місцевої влади.

Для балансу за відповідною місцевою радою залишили право звільнити відповідного очільника адміністрації. Для цього потрібне голосування щонайменше 2\3 депутатів міськради.

За міськрадою та майбутнім виконкомом (наразі КМДА – прим.авт.) залишаються повноваження щодо ухвалення бюджету міста, програм соціально-економічного розвитку, затвердження генерального плану,земельні питання, контрольні функції. Мер залишається розпорядником місцевих коштів і отримує переважно представницькі функції, однак  є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Покосив COVID

Перспективи остаточного ухвалення нових правил, за якими буде жити столиця, остаточно незрозумілі. Законопроєкт потрапив до проєкту порядку денного поточної сесії, однак його наразі не було затверджено.

Як розповів «Судово-юридичній газеті» один з авторів законопроєкту народний депутат від фракції «Слуга народу» Віталій Безгін, законопроєкт не вноситься до порядку денного через фізичну відсутність багатьох депутатів з фракції «Слуга народу».

«Не бачу дискутивних питань. У зал не ставимо, бо COVID «покосив ряди» і, відповідно, немає голосів», - пояснив парламентар.

Його колега з фракції Олександр Качура додає, що найближчого пленарного тижня законопроєкт точно не буде розглянуто. Він зазначив, що захворіло ще 10 депутатів від «Слуги народу».

«Я знаю, що ходять люди, які переконують провалити законопроєкт», - додав парламентар.

Говорячи про перспективи ухвалення оновленого столичного закону, парламентар припустив, що його буде розглянуто на поточній сесії.

Ще менш оптимістичний щодо долі нового закону про столицю перший заступник голови Верховної Ради представник партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко. На запитання «Судово-юридичної газети» щодо того, коли буде розглянуто у другому читанні законопроєкт, парламентар зауважив: «Я не знаю».

Та і на Хрещатику 36, не чекаючи нового закону, зробили хід конем. За словами секретаря Київради Володимира Бондаренка, наразі створено підготовчу групу, яка має визначити, якими будуть повноваження відповідних районних рад. Політико-законодавча битва за Київ далека від завершення.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що вибори до райрад у Києві можуть відбутися 30 жовтня 2022 року. Детальніше за посиланням.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Михайло Слободін
    Михайло Слободін
    суддя Східного апеляційного господарського суду
  • Михайло Новіков
    Михайло Новіков
    член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики