Верховний Суд висловився щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 369/6254/19-ц, в якій досліджував питання визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Зазначав, що померла його мати, після смерті якої відкрилась спадщина щодо належного їй майна. Він звернувся до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте постановою нотаріуса відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказує, що він є ліквідатором Чорнобильської катастрофи, внаслідок чого у нього погіршився стан здоров`я, виникли хронічні прогресуючі захворювання та у 2004 році встановлено ІІІ групу інвалідності, а у 2019 році встановлено ІІ групу інвалідності довічно.

В обґрунтування причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері вказав на виникнення значних проблем із здоров`ям та наявністю хронічних захворювань, у результаті чого протягом  2017, 2018, 2019 років постійно проходив та проходить курси амбулаторного та стаціонарного лікування, проводив операції, лікувався стаціонарно.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позову.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС зазначили, що при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об’єктивних, непереробних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини.Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.    

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказував на тривале лікування.

Проте надані позивачем докази щодо неможливості подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з погіршенням його стану здоров`я, хворобою, лікуванням не є недостатніми доказами, оскільки охоплюють лише незначний період строку, відведеного на прийняття спадщини.

ВС підкреслив, що лікування позивача мало місце до смерті спадкодавця, та вже після спливу шестимісячного строку на прийняття спадщини. Доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні у період із 23 травня по 23 листопада 2018 року суду не надано.

З документів, наданих позивачем, убачається, що він перебував на лікуванні у період, що виходить за межі строку для прийняття спадщини та не свідчить про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для прийняття ним спадщини у період із  23 травня по 23 листопада 2018 року.

ВС зазначив, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна у першу чергу стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об’єктивне та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші період досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Факт перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я у всіх випадках не може вважатися безумовною підставою для визначення додаткового строку . Важливими    у цьому аспекті є тривалість стаціонарного лікування та ступінь захворювання.

Установивши, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини, не встановивши при цьому обставин, які створювали об`єктивні та непереборні труднощі для позивача для подання такої заяви, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, а саме частину третю статті 1272 ЦК України, за змістом якої підлягає визначенню додатковий строк для прийняття спадщини лише за наявності поважної причини, дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.  

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, що не може вважатися показанням з чужих слів.