ВС висловився щодо переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів

Під час вирішення питання про стягнення аліментів державний виконавець має враховувати отриманий боржником (платником аліментів) дохід від використання належних йому земельних ділянок, який збільшує його майно, навіть за відсутності реєстрації права власності на них у державному реєстрі речових прав або іншого права користування (оренди) ними.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №490/9589/18-ц.

Обставини справи

Суть справи полягала в тому, що громадянка України звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вчинені у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Центральним районним судом.

З матеріалів справи відомо, що на примусовому виконання в Інгульському ВДВС перебувало зведене виконавче провадження: з виконання виконавчого листа, виданого місцевим судом про стягнення з чоловіка на користь жінки аліментів на утримання доньки у розмірі 1/10 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до 23 років; з виконання судового наказу, виданого цим судом, про стягнення з  чоловіка на користь жінки аліментів на утримання доньки та синів розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 листопада 2018 року і до досягнення ними повноліття.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського ВДВС щодо не встановлення всіх видів джерел прибутку (доходу) боржника та належного останньому майна у межах виконавчого провадження. Також визнав протиправною та скасував постанови головного державного виконавця Інгульського ВДВС: про скасування заходів примусового виконання, винесеної в межах виконавчого провадження; про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду особи з України; у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, у праві керування транспортними засобами; про припинення розшуку майна боржника та про зняття арешту з коштів боржника.

Апеляційний суд скасував ухвалу місцевого суду та ухвалив нове рішення, яким скаргу задовольнив частково. Визнав неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Інгульського ВДВС щодо невстановлення всіх джерел доходу боржника в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа; в іншій частині вимог скарги відмовив.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин, тобто Перелік не є вичерпним.

Суд установив, що державний виконавець під час виконання виконавчих документів вчинив ряд виконавчих дій щодо з’ясування належності боржнику майна та отримання від такого майна заробітку (доходу), які б могли впливати на визначення розміру аліментів, а саме: направлено запит про отримання прибутків від діяльності юридичних осіб, де засновником або учасником є боржник; зроблено запит до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, щодо суб’єкта; запит до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку та запити до відповідних органів щодо встановлення доходу боржника.

ВС зауважив, що боржник перебуває на спрощеній системі оподаткування, проте встановити розмір доходу боржника за результатами господарської діяльності юридичних осіб, замовником або учасником яких він є, за відсутності відомостей у податкові звітності, є неможливим.

Водночас згідно з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку з’ясовано, що за боржником зареєстровано 42 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, проте відомості щодо оренди суборенди, земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису відсутні. Разом із цим під час обстеження земельних ділянок виявлено, що деякі з них засіяні ячменем або знаходяться під паром.

Верховний Суд зауважив, що незважаючи на відсутність реєстрації права власності у державному реєстрі речових прав, іншого права користування (оренди) на належні боржнику земельні ділянки, останній отримує дохід від користування цими земельними ділянками, який збільшує його майно як платника аліментів, але боржник ухиляється від надання достовірної інформації щодо цих доходів.

Маючи дані щодо засіяної площі земельних ділянок, належних боржнику, відповідними сільськогосподарськими культами та дані Держкомстату щодо обсягів виробництва цих культур в цій місцевості, ціни на таку сільськогосподарську продукцію (з вирахуванням необхідності сплати обов`язкових платежів та витрат на його вирощування), можна вирахувати загальний розмір отриманого боржником доходу у грошовому виразі.

З огляду на викладене, Верховний Суд  погодився із висновками апеляційного суду про те, що державним виконавцем здійснювалися заходи, направлені на виконання судового рішення про стягнення з боржника аліментів на утримання повнолітньої доньки, проте такі заходи саме щодо встановлення доходу боржника, який він отримує він використання належними йому на праві власності земельними ділянками, вчинялися державним виконавцем не у повній мірі.

Зазначене свідчить про неправомірну бездіяльність державного виконавця під час виконання виконавчого листа, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва, про стягнення аліментів, а тому вимоги скарги в цій частині є обґрунтованими.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині - без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився про відсутність у заяві про звільнення конкретної дати звільнення.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.