Порушення ПДР: ВС роз’яснив, що суд зобов’язаний встановити і вказати в мотивувальній частині вироку

Під час розгляду кримінального провадження за ст. 286 КК суд зобов’язаний встановити і вказати в мотивувальній частині вироку, які саме порушення Правил дорожнього руху мали місце під час конкретної дорожньо-транспортної пригоди. Також у вироку має бути зазначено, які саме з цих порушень перебували у причинному зв’язку з настанням наслідків, передбачених ст. 286 КК, а які з них були лише умовами, що їм сприяли.

На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 337/2655/20.

Обставини справи

За вироком суду чоловіка визнано винуватим і засуджено за те, що він, керуючи автомобілем, рухаючись зі швидкістю не менше 65,5 км/год, під’їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, своєчасно не зменшив швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу і не надав переваги в русі пішоходу, яка перетинала проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, в результаті чого здійснив наїзд на потерпілу.

 У результаті ДТП потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, які мають прямий причинний зв’язок із настанням її смерті. Порушення водієм вимог п. 18.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв’язку з виникненням ДТП.

За вироком місцевого суду чоловіка визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК. На підставі ст. 75 КК його звільнено від покарання з випробуванням. Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду і постановив свій, яким призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Одним із аргументів у касаційній скарзі захисника було те, що посилання у рішенні апеляційного суду на порушення засудженим трьох пунктів ПДР свідчить про неправильне з’ясування обставин у справі.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, судді ВС підкреслили, що під час розгляду кримінального провадження суд зобов’язаний виявити, встановити і вказати в мотивувальній частині вироку порушення ПДР, які мали місце під час конкретної ДТП, але в водночас він повинен чітко зазначити у вироку, які саме з цих порушень були причиною настання наслідків, передбачених ст. 286 КК, тобто перебували у причинному зв’язку з ними, а які з цих порушень виконали лише функцію умов, що їм сприяли.

Так, згідно з матеріалами кримінального провадження суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і апеляційний суд, установив, що засуджений керуючи автомобілем «Audi A6», рухаючись зі швидкістю не менше 65,5 км/год, під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, порушив вимоги п. 12.4, пп. «б» п. 12.9, п. 18.1 ПДР, маючи об`єктивну можливість своєчасно виявити пішохідний перехід та пішоходів, своєчасно не зменшив швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу та не надав переваги в русі пішоходу, яка перетинала проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу в результаті чого здійснив наїзд на потерпілу, яка від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померла в лікарні.

Так, ПДР передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год (п. 12.4 ПДР); водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до пп. «і» п. 30.3 цих Правил (пп. «б» п. 12.9); водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких створена перешкода або небезпека.

Суд указав, що порушення водієм вимог п.18.1.ПДР перебуває у прямому причинному зв’язку з виникненням ДТП та її наслідками у вигляді смерті потерпілої.

Враховуючи наведене, суд чітко зазначив у вироку, які саме з порушень ПДР стали причиною настання наслідків, передбачених ч.2 ст. 286 КК, тобто перебували у причинному зв’язку з ними, а які могли лише сприяти порушенню правил, що викликали наслідки.

Таким чином, вказівка у вироку апеляційного суду на порушення засудженим трьох пунктів ПДР деталізує, уточнює, конкретизує кримінальне діяння, вчинене засудженим, та його суспільну небезпечність.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив вирок апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, які документи можуть бути подані для підтвердження розміру витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.