ВС висловився про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 558/381/20, в якій досліджував питання визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду із позовом до сільської ради про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивував тим, що померла його бабуся. За життя вона склала заповіт, за яким усе своє майно заповіла йому. У встановлений шестимісячний строк після смерті він не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки проживав окремо від спадкодавця і не знав про наявність заповіту.

Про наявність заповіту йому стало відомо лише в 2020 році, коли, розбираючи речі своєї баби, він знайшов відірвану частину заповіту. З метою підтвердження наявності даного заповіту він звернувся до сільської ради із заявою про видачу його дубліката заповіту. Йому був виданий дублікат заповіту. Коли звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то у прийнятті такої заяви йому було відмовлено у зв’язку з пропуском встановленого шестимісячного строку.

Позивач просив визначити йому додатковий строк у два місці з дня набрання законної сили рішення суду для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено. Визначено  додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю два місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили. Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску цього строку та при цьому враховує, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням конкретних фактичних обставин справи поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані, у тому числі, й необізнаність спадкоємця про наявність заповіту.

ВС також зазначив, що у цій справі, вирішуючи питання про визнання таких причин, як необізнаність спадкоємця про наявність заповіту поважними, судом враховано, що спадкова справа після смерті спадкодавця не відкривалась, отже відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не міг повідомити спадкоємця про наявність заповіту.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суди у повній мірі врахували свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та установили, що позивач не проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, не знав про існування заповіту, про наявність якого йому стало відомо лише після спливу шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є обґрунтованими.

Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи може незареєстрований договір оренди земельної ділянки бути підставою набуття права оренди.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.