Коли суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу: позиція ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 873/212/21, в якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 873/212/21, в якій позивач просив стягнути з ТОВ «Ю» на свою користь 10 170,00 грн.

Додатковою ухвалою апеляційного суду заяву ТОВ «Н» про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Ю» на користь ТОВ «Н» 6 970,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу адвокатом  послуг, а також подані документи, суд дійшов висновку, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Зокрема, суд вказав на те, послуга щодо аналізу рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.09.2021 у справі № 31/21 поглинається такою послугою, як підготовка заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та направлення поштою вказаної заяви відповідачеві та до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням витраченого адвокатом часу на надання останньої (4 години).

Крім того, суд зауважив, що наведена в акті послуга щодо аналізу судової практики апеляційних господарських судів як судів першої інстанції та практики Касаційного господарського суду Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, на які, як зазначено в акті, адвокатом було витрачено 2 години, на переконання суду, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 ГПК України та не є співмірним зі складністю справи.

З урахуванням викладеного, враховуючи складність справи № 873/212/21 та виконані роботи (надані послуги), суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Н» про розподіл правничої допомоги та відшкодування з ТОВ «Ю» витрат на професійну правничу допомогу за розгляд у суді заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду у сумі 6 970,00 грн (10 170,00 грн - 3 200,00 грн (4 год. х 800,00 грн)), оскільки  такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Колегія суддів погодилась з такими висновками. Так, Верховний Суд зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

ВС наголосив, що апеляційний господарський суд, з урахуванням складності цієї справи та виконаних робіт (наданих послуг), дійшов правомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ «Н» про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі № 873/212/21 та стягнення з відповідача на користь позивача лише 6 970,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому судова колегія вважає, що суд у повній мірі дослідив усі обставини справи та надав належну правову оцінку поданим позивачем доказам в підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, проаналізував структуру та обсяг таких послуг та дійшов обґрунтованого висновку, що: (1) послуга щодо аналізу рішення третейського суду поглинається такою послугою, як підготовка заяви про видачу наказу на примусове виконання цього рішення й направлення поштою вказаної заяви відповідачеві та до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням витраченого адвокатом часу на надання останньої (4 години); (2) послуга щодо аналізу судової практики щодо розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (2 години) не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 ГПК України,  та не є співмірним зі складністю справи.

Верховний Суд також погодився з висновками апеляційного господарського суду, що акт здачі-приймання правової допомоги згідно з Договором не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, позаяк розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У справі, що переглядається, апеляційним господарським судом вирішено питання про розподіл судових витрат, коли суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу та коли не ставиться питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони.

Таким чином, необґрунтовані твердження скаржника про порушення судом норм процесуального права з підстав зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу без відповідного клопотання сторони за власною ініціативою наведених вище висновків не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Верховний Суд залишив без змін додаткову ухвалу апеляційного господарського суду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката: практика Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.