Коли суд має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №  910/14598/20.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Д» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених Відповідачем-2 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в якій останній просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Позивача на користь ПрАТ «Д» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 674 325,12 грн.

Зазначена заява обґрунтована тим, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу ПрАТ «Д» становить лише 0,079% ціни позову, тобто є співмірним з нею, а також з обсягом наданих послуг, часом, витраченим на їх надання, що підтверджується детальним описом наданих послуг, складністю справи.

Пізніше від АТ «К» надійшли заперечення, в яких останній просив відмовити в покладенні судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, на Позивача та, зокрема, зазначав про: безпідставну завищеність розміру суми витрат на професійну правничу допомогу; їх неспівмірність зі складністю роботи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, що в будь-якому разі є підставою для зменшення суми таких витрат. Крім того, Позивач зазначив, що Відповідачем-2 не надано доказів погодження вартості послуг за представництво в суді апеляційної інстанції.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду було частково задоволено заяву про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/14598/20. Стягнуто з Акціонерного товариства «К» на користь Приватного акціонерного товариства «Д» 150 960,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом вказаної справи апеляційним судом.

У касаційній скарзі Акціонерне товариство «К» просило скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити ПрАТ «Д» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи апеляційним судом.

Висновок Верховного Суду

Розглядаючи справу, ВС зазначив, що визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів справи, разом із заявою про відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи в апеляційній інстанції, ПрАТ «Д» подало до суду належним чином засвідчену копію договору про надання правої допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Адвокатське об`єднання «А» буде надавати Відповідачу-2 правову допомогу, а саме: вчинення всіх підготовчих дій для захисту прав та представництва інтересів, захист прав та представництво інтересів ПрАТ «Д» в господарських судах всіх інстанцій щодо вирішення будь-яких спорів, які стосуються нежилого будинку, у тому числі, але не виключно за позовом про визнання недійсним договору іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, скасування рішення про державну реєстрацію прав, визнання недійсним результатів аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

При цьому сторонами у розділі 3 вказаного договору було погоджено порядок та розмір оплати правової допомоги.

Так, згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 договору вартість правової допомоги адвокатського об`єднання складається з суми гонорару (винагороди) і суми відшкодування витрат. Загальна вартість правової допомоги за вчинення підготовчих дій та представництво інтересів ПрАТ «Д» у суді першої інстанції становить 469 880,00 грн без ПДВ, що за курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору (27,64), еквівалентно 17 000,00 доларів США без ПДВ, з яких: 276 400,00 грн від вказаної вартості є вартістю за вчинення підготовчих дій до судового процесу (збирання доказів); решта вартістю за представництво інтересів Відповідача-2 в суді. При цьому сторони домовились, що якщо кількість витрачених годин на надання правової допомоги перевищуватиме 95 годин, то різниця сплачується за ставкою - еквівалент 180 доларів США за годину без ПДВ. На дату платежу вартість правової допомоги змінюється пропорційно змін курсу долара США до гривні, встановленому НБУ на цю дату в порівнянні з курсом, встановленим на дату укладання договору.

Разом з тим, у п.п. 3.1.2 п. 3.1 договору сторони обумовили, що вартість правової допомоги за представництво інтересів ПрАТ «Д» у суді апеляційної інстанції погоджується сторонами додатково.

Таким чином, сторонами у зазначеному договорі було погоджено оплату адвокатських послуг (гонорар) у суді першої інстанції одночасно у двох формах: фіксованому розмірі (469 880,00 грн без ПДВ - загальна вартість правової допомоги за вчинення підготовчих дій і представництво інтересів) та погодинна оплата (180 доларів США за годину без ПДВ - якщо кількість витрачених годин на надання правової допомоги перевищуватиме 95 годин).

Водночас, що стосується оплати послуг адвоката за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, то сторонами окремо була обумовлена необхідність додаткового погодження вартості таких послуг, що свідчить про відсутність в самому договорі вартості або порядку обрахунку адвокатського гонорару за представництво інтересів Відповідача-2 в апеляційному суді, у зв`язку з чим відповідні доводи ПрАТ «Д» є необґрунтованими.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Д» не було подано до апеляційного господарського суду відповідного правочину, укладеного у належній формі, зі змісту якого можливо було б зробити висновок про те, в якій саме формі (фіксований розмір чи погодинна оплата) сторонами було погоджено оплату адвокатських послуг за надання правової допомоги у зазначеному суді.

Натомість, Відповідачем-2 було долучено до своєї заяви копії актів надання послуг до договору від 03.09.2020 № 10/09-2020, а саме: № 19 від 31.05.2021 на суму 266 341,37 грн, № 17 від 05.05.2021 на суму 34 971,31 грн, № 16 від 05.05.2021 на суму 14 421,16 грн, № 26 від 30.06.2021 на суму 358 591,28 грн.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про погодження ПрАТ «Д» та адвокатським об`єднанням вартості послуг з представництва інтересів Відповідачу-2 у цьому суді з огляду на наявність вказаних актів, які були підписані без зауважень та скріплені печатками обох сторін.

Однак колегія суддів вважає зазначені висновки безпідставними та такими, що зроблено без врахування вищенаведених положень чинного законодавства і умов договору від 03.09.2020, оскільки розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, та/або порядок її обчислення повинен визначатися у самому договорі про надання правової допомоги. Отже, саме по собі підписання вказаних актів за відсутності в договорі обумовленого розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару.

Таким чином, Верховний Суд констатує, що оскільки у даному випадку відсутня об`єктивна можливість пересвідчитися про наявність домовленості між ПрАТ «Д» та Адвокатським об`єднанням «А» щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, а також враховуючи заперечення іншої сторони, то висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви Відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованими.

ВС наголосив, що за таких обставин оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ПрАТ «Д» щодо ухвалення додаткової постанови про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про постанову ВС щодо оскарження одночасно в одній апеляційній скарзі самостійних процесуальних документів.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події.