Насильство батьків над дитиною: яку справу розглядав Верховний Суд

У травні 2019 року бабуся в інтересах малолітньої онуки звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно батьків.

У матеріалах справи № 643/7596/19 йдеться, що у квітні того ж року онука зателефонувала бабі та повідомила, що у неї болить голова, вона голодна. А батьки поїхали на три дні на церковні молебні.

«Заявник негайно приїхала, нагодувала дитину, звернулася до лікаря, викликала поліцію та службу у справах дітей», - йдеться у матеріалах справи.

Тоді ж неповнолітня розповіла співробітнику служби у справах дітей, що вітчим її систематично б`є, ставить колінами на сиру гречку, лупцює хворостиною, морить голодом. Також відібрав у неї телефон, забирає гроші, які їй дарують дід та бабуся на свята, крім того, погрожує разом із матір`ю вигнати її з дому.

А бабця зазначила, батьки «є сектантами Християнської церкви «Нове покоління» та не заперечують, що застосовують щодо дітей фізичне насилля з метою їх виховання».

Із цих підстав заявниця просила видати обмежувальний припис строком на шість місяців із забороною батькам перебувати у місці проживання (перебування) дитини та наближатися ближче 50 м.

Суд першої інстанції заяву задовольнив частково. Видав обмежувальний припис строком на три місяці.

Суд керувався Конвенцією про права дитини. Нею передбачено, що у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тоді судом були встановлені «беззаперечні факти домашнього насильства» стосовно малолітньої дитини. А тримісячний строк обмежувального припису встановлено на період шкільних літніх канікул з метою створення належних умов для продовження навчання дівчини.

Та апеляційний суд це рішення суду першої інстанції скасував й ухвалив у справі нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Рішення обґрунтоване тим, що надані сторонами докази у їх сукупності не підтверджують фактів вчинення батьками домашнього насильства у будь-якій формі щодо малолітньої.

Пізніше бабуся звернулася із касаційною скаргою. За її доводами, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що акт обстеження житлово-побутових умов, у якому зазначено про задовільні умови проживання та наявні продукти харчування у недостатній кількості, складений за відсутності в будинку малолітньої дитини та за іншою адресою.

Йдеться про те, що у квітні 2019 року відповідно до акта, складеного комісією у складі голови селищної ради,  в одному будинку на час перевірки було виявлено повну антисанітарію.

Вказано, що не було продуктів. А в кімнаті на підлозі на килимовому покритті працював електрообігрівач, що є порушенням правил пожежної безпеки. Зазначені факти засвідчені співробітниками поліції Іванівського району, які були викликані бабусею.

А у травні 2019 року згідно з актом обстеження житлово-побутових умов було встановлено, що будинок за іншою адресою у нормальному стані. Виявлено, що умови проживання задовільні, кімната облаштована необхідними меблями, діти доглянуті.

Також заявниця у касаційній скарзі зазначає, що матір не врахувала висновків суду першої інстанції та причини видачі щодо неї та вітчима обмежувального припису, оскільки продовжує психологічне та фізичне насилля стосовно дитини.

Це підтверджується неодноразовим звернення бабусі до правоохоронних органів після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Суди дослідили докази, надані батьками. Зокрема, характеристики зі шкіл, де зазначено позитивну характеристику дитини і що батьки приділяють належну увагу вихованню та навчанню. Також травневий акт обстеження житлово-побутових умов. І ще відгуки мешканців селища, які позитивно характеризують батьків.

За клопотанням заінтересованих осіб у суді першої інстанції допитана як свідок особа, яка надала позитивну характеристику батькам, пояснила, що жодних фактів насилля із їх боку до своїх дітей вона не спостерігала.

Верховний суд зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відмову в задоволенні заяви.

«Оскільки заявниця не надала належних, допустимих переконливих доказів для оцінки ризиків вчинення насильства заінтересованими особами стосовно дитини, настання тяжких та особливо тяжких наслідків його вчинення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяв», - йдеться у матеріалах справи.

Також із матеріалів справи випливає, що між бабусею та батьками  існує конфліктна ситуація щодо релігійних переконань заінтересованих осіб.

Заявник не довела, що рішення про задоволення поданої нею заяви якнайкраще відповідатиме інтересам малолітньої дитини.

«Суд усвідомлює, що достатньою підставою для задоволення такої заяви могло бути існування обґрунтованого побоювання вчинення такого насильства зі сторони заінтересованих осіб у майбутньому, що у цій справи доведено не було», - зазначено у документі.

Тож Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, яку справу розглядав ВС стосовно скарги юристки про домагання від клієнта.

Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Youtube Право ТВ, а также на нашу страницу в Facebook, Viber и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.