Презумпцію авторства спростувати повинен відповідач. Тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права. І така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №761/12823/16-ц від 4 грудня 2019 року.
У матеріалах справи зазначено, що жінка звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Міжнародний Медіа Центр «СТБ» (далі - ПрАТ «ММЦ «СТБ») про захист авторського права.
Позовна заява була мотивована тим, що вона як автор блогу розмістила рецепт з фотографією морозива, що підтверджено датою розміщення на цьому сайті. Крім того, фотографію особа розмістила в соціальній мережі Інстаграм.
Пізніше жінка виявила зазначену світлину у статті на сайті телеканалу СТБ без будь-якого посилання на її авторство. Водночас відповідач проігнорував її звернення у соціальній мережі.
Після опублікування авторкою на своїх сторінках у соцмережах скриншоту про незаконне використання телеканалом СТБ належного їй як автору фото наступного дня це фото морозива видалили. Жодних вибачень, відповіді чи коментарів від відповідача після цього не надходило.
На претензію адвоката до голови правління ПрАТ «ММЦ «СТБ» про порушення її авторського права надійшла відповідь від директора юридичного департаменту.
Там йшлося, що за наслідками розгляду претензії не вдалося встановити факт розміщення фотографії із зображенням зеленого морозива на інтернет-сайті stb.ua.
На повторну претензію відповіли про відсутність правових підстав для розгляду листа по суті через ту ж причину - не вдалося встановити факт розміщення фото.
У позовних вимогах вказано про стягнення з відповідача грошової компенсації за незаконне використання зазначених об`єктів її авторського права у розмірі 25 тис. грн та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у позові про захист авторського права було відмовлено.
«Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що первинним суб`єктом авторського права є автор твору, за відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства)», – йдеться у матеріалах справи.
На думку суду, позивач не надала належних і допустимих доказів її авторства фотографії морозива та нею не доведено того, що у статті було використано твір, автором якого вона є.
Апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення. Пояснюється, що посилання позивача на дати розміщення її фотографій не підтверджують саме її авторство, оскільки підпису або іншого доказу щодо її особи як автора фотографій немає.
Позивачка вказала, що спірні фото та інші робили фотокамерою тої же самої марки. І також оброблялися одним і тим самим програмним забезпеченням.
Проте ці доводи не взяли до уваги. Все через те, що у суді першої інстанції вказані докази не були предметом дослідження, експертиза щодо оригінальності фотографічного твору не проводилась.
У касаційні скарзі йдеться, що дата публікування, тобто розміщення на сайті, є одним з елементів підтвердження авторства.
Також вказано, що судами попередніх інстанцій було встановлено лише факт відсутності знака копірайту - латинської літери С, обведеної колом. Та вони не врахували, що інші елементи, які підтверджують авторство, були і є досі присутні на її сайті.
Є ім`я автора, зазначено дату опублікування (оприлюднення) спірної фотографії, а внизу на сайті зазначено: «Всі фотографії і тексти захищені авторським правом. Використання без згоди адміністрації заборонено».
Позиція Верховного Суду
Встановлено, що суди попередніх інстанцій не перевірили наявність інших елементів знака охорони авторського права щодо підтвердження авторства позивача, не надали належну правову оцінку наданим доказам.
Суди не звернули уваги на те, що відповідачем не надано доказів на спростування авторства чи доказів, які б свідчили про правомірне використання ним спірної фотографії.
«Отже, з урахуванням дії в авторському праві презумпції авторства її спростувати повинен відповідач, тобто особа, яка на думку автора, порушила її авторські права, і така особа не повинна доводити презумпцію авторства, оскільки зазначене презюмується», - йдеться у матеріалах справи.
У матеріалах справи йдеться, що суди відмовили в позові саме з тих підстав, що позивачка не довела, що вона є автором твору, хоча належної правової оцінки наданим нею доказам авторства не надали.
«При новому розгляді суди повинні мати на увазі, що для виникнення та здійснення авторського права не потрібна реєстрація твору чи якесь інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких формальностей», – зазначив ВС.
Тож касаційну скаргу суд задовольнив частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва та постанову апеляційного суду скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про позицію Верховного Суду щодо оціночного судження чи фактичного твердження журналіста.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших події