Біткоін у деклараціях: чи вдається чиновникам підтвердити право власності на біткоін

У деклараціях держслужбовців за 2020 рік нараховано 46 351 біткоін. Станом на 5 квітня 2021-го року це майже 75 млрд гривень. Декларації здали 791 872 посадовця, 652 чиновники зареєстрували криптовалюти.

На думку деяких експертів, біткоін може слугувати лише схованкою для хабарів. Та довести право власності на біткоін не так вже й просто, з цього у багатьох вникає питання, яку відповідальність встановлюють суди за відсутність підтверджувальних документів щодо набуття такого активу.

Так, саме це питання досліджував Київський апеляційний суд у справі №761/33869/21, у якій чоловік оскаржував постанову суду першої інстанції, якою на нього було накладено штраф в розмірі 17 000.

Судом було установлено, що перебуваючи на посаді заступника Міністра інфраструктури України, будучи суб`єктом декларування, на порушення вимог п.п. 3, 6, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» подав завідомо недостовірні відомості про активи, які мають вартість, у декларації, після звільнення за 2020 рік, на загальну суму 631  245,75 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Суть спору, зокрема, полягала в тому, що суб`єкт декларування у розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації зазначив відомості про придбання криптовалюти Bitcoin, вартістю на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою - 600 000,00 грн, проте не вказав їх кількість.

Позивач зауважував, що дійсно повідомив НАЗК про відсутність документів про придбання криптовалюти та неможливість надати інформацію про публічну адресу задекларованої криптовалюти (через втрату планшету (накопичувач), на якому була відповідна інформація). Вважає, що відсутність документів щодо набуття активу не свідчить, що зазначені про такий актив у декларації відомості є недостовірними.

Так, під час проведення повної перевірки декларації встановлено, що позивач вказав недостовірні відомості на суму 631 245,75 грн, саме: у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості про вартість та ідентифікаційний номер водного засобу Bombardier Speedster 200,2006 р.в., обравши позначку: «Не застосовується».

За наявними у Державному судновому реєстрі України про зареєстровані транспорті засоби відомостями, інформацією Державної служби морського та річкового транспорту України та договором купівлі-продажу, вартість вказаного водного засобу - 3 0 895,00 грн.

Отже, встановлено, що недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 30 895,00 грн. Крім того, у розділі 10 «Нематеріальні активи» декларації суб`єкт декларування зазначив відомості про придбання 15.03.2015 криптовалюти Bitcoin, вартістю на дату набуття або за останньою грошовою оцінкою - 600 000,00 грн, проте не вказав їх кількість.

Апеляційний суд підкреслив, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України) у редакції від 04.03.2015, що діяла на дату придбання криптовалюти (15.03.2015), у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст. 206 ЦКУ, тобто на суму понад 340 грн. Таким чином, у разі придбання біткоїнів за 600 000,00 грн, суб`єкт декларування зобов`язаний був укласти зазначений правочин у письмовій формі. Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно з листом Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 13 серпня 2021 року №530/2-1-17/403 та п. 12 Науково-консультаційного повідомлення щодо питань криптовалюти (віртуальних) активів, відкритий і закритий ключі в парі зберігають кошти користувача вбезпеці. Публічний крипто-ключ, як підказує назва, бачать всі користувачі блокчейну. Приватний крипто-ключ працює як пароль, який не можна нікому розкривати. Оскільки пара ключів математично прив`язана до криптовалютної адреси - публічний ключ прив`язаний тільки до одного приватного ключа, який потрібен одержувачу для розшифрування повідомлення. Це означає, що власник приватного крипто-ключа - це єдиний учасник транзакції, який може розшифровувати і зашифровувати транзакцію. Відновити приватний крипто-ключ через публічний ключ або адресу неможливо, тому, якщо власник втрачає ключ, він втрачає доступ до своєї криптовалюти та не може володіти нею.

За змістом повідомлення Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, якщо відповідати на питання, чи виключає відсутність в особи інформації про відкриту частину (публічну адресу, публічний ключ) криптовалюти можливість розпоряджатися, користуватися та володіти криптовалютою, то слід розуміти, що особа, яка володіє приватним крипто- ключем має можливість у будь-який момент відновити публічний ключ.

Тобто, умовне твердження особи про втрату публічного ключа (публічної адреси) криптовалюти не є перешкодою для її відновлення за умови, якщо ця особа є реальним, а не вдаваним власником (користувачем) приватного крипто-ключа. Відсутність у особи приватного ключа криптовалюти включає можливість володіння криптовалютою. Водночас надання інформації про публічну адресу (публічний ключ) криптовалюти не створює загрози щодо розкриття інформації про приватний ключ криптовалюти.

З наведеного свідчить, що навіть за умови придбання віртуального активу за готівкові кошти через посередництво третьої особи (посередника), у будь-якому разі відбувається відображення трансакцій в розподіленому реєстрі на користь особи, що користується послугами посередника, зокрема створення гаманця, який містить публічну адресу криптовалюти, придбання криптовалюти тощо.

Отже, ненадання суб`єктом декларування інформації про публічну адресу задекларованої ним криптовалюти свідчить про відсутність належних доказів, що підтверджують факт набуття у власність на певну дату та наявності станом на кінець звітного періоду у суб`єкта декларування біткоїнів (Bitcoin), вартістю 600 000 грн.

На думку апеляційного суду, судом першої інстанції правильно встановлено, що заступник Міністра інфраструктури України у порушення вимог п. 3, 6, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» подав завідомо недостовірні відомості про активи, які мають вартість, у декларації, після звільнення за 2020 рік, на загальну суму 631 245,75 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 1726 КУпАП - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Враховуючи обставини справи, апеляційний суд залишив  рішення суду першої інстанції без змін.

Не менш цікавою є інша справа  № 359/7966/21 з матеріалів якої стає відомо, що чоловік, перебуваючи на посаді голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації за 2019 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні голова районної державної адміністрації свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, та пояснив, що перебуваючи на посаді голови районної державної адміністрації та заповнюючи щорічну декларацію за 2019 рік він дійсно не зазначив відомостей про вартість квартири а також не вказав даних про вартість успадкованих земельних ділянок.

Крім цього, він підтвердив, що не надав інформації, що підтверджує наявність у нього задекларованих 2,88 ВТС, у тому числі, розміщених на інших «криптовалютних гаманцях», які зосереджують у собі сукупність публічних адрес (ідентифікаторів) підтримуваних ними криптовалют. Посилаючись на те, що вперше заповнював і подавав декларацію, наміру приховати майно чи його вартість не мав.

Судом було установлено, що у розділі  «Нематеріальні активи» декларації суб`єкт декларування   зазначив відомості про наявність у нього станом на кінець звітного періоду криптовалюти Bitcoin у кількості 2,88, що належить йому на праві власності з 09.12.2017, вартістю на дату набуття ним у власність 667 000,00 гривень. Суб`єкт декларування на підтвердження надав до пояснень знімок з екрана гаманця криптовалютної біржі Poloniex.com. Разом з тим, за наявною у Національному агентстві інформацією, на вказаному суб`єктом декларуваня гаманці криптовалютної біржі відсутня зазначена ним криптовалюта станом на 01.01.2019 та 31.12.2019.

Зокрема, відповідно до інформації, розміщеної на інформаційному сервісі Blockchain.com (розділ Bitcoin Explorer), криптовалюта Bitcoin у кількості 2,82 ВТС була виведена із вказаного гаманця 20.01.2018. У додаткових поясненнях суб`єкт декларування вказує, що вартість криптовалюти є волатильною та має великі вартісні коливання, внаслідок чого він здійснював операції щодо переведення віртуального активу (криптовалюти) Bitcoin в інші альткоїни (відмінні від Bitcoin види криптовалют). У зв`язку з цим суб`єкт декларування надав фотознімки з екрана гаманця стосовно історії здійснених трансакцій за 2019 рік на криптовалютній біржі Poloniex.com. При цьому, у разі обміну криптовалюти Bitcoin на інші види криптовалюти у декларації відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону та Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженої рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 (із змінами), зазначаються відомості про вид та характеристики новопридбаної (обмінної) криптовалюти (найменування, кількість, опис), вартість на момент виникнення права власності, а також дату виникнення права на них, що перебуває у власності суб`єкта декларування станом на останній день звітного періоду.

Разом з тим суб`єкт декларування  не надав інформації, що підтверджує наявність у нього задекларованих 2,88 ВТС, у тому числі, розміщених на інших «криптовалютних гаманцях», які зосереджують у собі сукупність публічних адрес (ідентифікаторів) підтримуваних ними криптовалют.

Суд зазначив, що гаманець криптовалюти є спеціальним ідентифікатором, який може містити як одну публічну адресу певної криптовалюти, так і сукупність публічних адрес різноманітних криптовалют. У ньому зберігається запис про стан рахунка учасника як за сукупністю публічних адрес, так і в розрізі публічних адрес кожної з криптовалют. Тому твердження про неможливість ідентифікувати гаманці не відповідає дійсності, оскільки ідентифікація криптовалюти, кількості та дати її набуття здійснюється через публічну адресу криптовалюти. Таким чином, суб`єкт декларування  у розділі 10 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 667000,00 грн, чим не дотримав вимоги п. 6 ч. 1 ст. 46 Закону.

Відповідно до Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженої рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, на початку заповнення декларації суб`єкт декларування ознайомлюється з Правилами заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Після ознайомлення проставляється відповідна відмітка. Після заповнення всіх розділів декларації суб`єкт декларування ознайомлюється із внесеними до неї відомостями та проставляє відповідну позначку про підтвердження правильності даних, після чого подає декларацію шляхом накладення електронного цифрового підпису. Згідно з ч. 4 ст. 45 Закону упродовж семи днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію. Суб`єкт декларування при поданні декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей та був обізнаний з наслідками за подання недостовірних відомостей у декларації, правом подати виправлену декларацію не скористався.

Таким чином, судом визнається доведеним, що чоловік подав завідомо недостовірні відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

При цьому, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності наявності у особи прямого умислу на подачу завідомо недостовірних відомостей у декларації, оскільки він в судовому засіданні визнав, що вартість об`єктів декларування (квартири, будинку та земельних ділянок), власником яких він є, була чітко вказана у правовстановлюючих документах.

Також, необґрунтованими є твердження захисника про неможливість застосування ст. 172-6 КУпАП (в редакції на момент 28.05.20) та необхідність закриття провадження у справі через ухвалення Рішення КСУ від 27.10.2020р.№13-р/2020, тому що не встановлено жодної обставини, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачена ст.. 247 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що жодним законом не було скасовано адміністративну відповідальність за подачу завідомо недостовірних відомостей у декларації на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а рішення КСУ від 27.10.2020р.№13-р/2020 не підлягає застосовуванню до спірних правовідносин.

Отже, суд прийшов до висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, наладжених та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Тож, суд наклав на особу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

 Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.