806 з понад 500 тисяч: чи вдалося НАЗК перевірити півмільйона декларацій чиновників

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) «перевірило за місяць всі декларації чиновників та депутатів» і має доступ до всіх баз даних. Про це, відповідаючи на питання «Судово-юридичної газети», зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.

Нагадаємо, керівник НАЗК Олександр Новіков в інтерв’ю «Фактам», яке вийшло в кінці листопада, заявив, що НАЗК з початку року перевірило лише 806 декларацій з понад ніж 500 тисяч поданих щорічних декларацій за 2020 рік.

«Цьогоріч вже перевірили 806 декларацій. Загалом взяли в роботу понад 1200. Встановили порушень на 819 млн грн», - сказав він.

При цьому в коментарі «Судово-юридичній газеті» після антикорупційного форуму 9 грудня Новіков повідомив про перевірку всіх декларацій.

«В автоматичному режимі всі декларації перевірені системою логічно-арифметичного контролю, аналогів якого не існує у світі», - сказав він.

Очевидно, Олександр Новіков у даному випадку вирішив не проводити розмежування між повною перевіркою декларації і перевіркою вірності даних, наданих декларантом.

Нагадаємо, що повна перевірка проводиться щодо декларацій, відібраних Національним агентством у порядку черговості на підставі оцінки ризиків. Така повна перевірка й була проведена лише щодо 806 декларацій станом на кінець листопада.

Що стосується логічно-арифметичного контролю, то тут варто згадати критичну заяву Transparency International Ukraine.

«31 серпня 2021 року Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков видав Наказ №5 53/21. Він істотно змінює весь підхід до перевірки декларацій, який існував від запровадження електронного декларування у 2016 році. Цей наказ суперечить законодавству та запроваджує неефективну процедуру перевірки декларацій.

НАЗК штучно розділило єдиний вид контролю, який звучить у законі як «контроль правильності і повноти заповнення», на два окремі:

1. «контроль правильності повноти заповнення» проводитиметься автоматизовано при заповненні декларації;
2. «контроль повноти заповнення декларації» відбуватиметься після подання декларації та полягатиме у звірці декларації з іншими українськими державними реєстрами та базами даних.

У межах цього ж контролю НАЗК після етапу автоматизованої звірки через конкретних працівників вже у «ручному» режимі перевірятиме кожну виявлену невідповідність. Закон не передбачає ніякого «контролю повноти заповнення декларацій». Агентство штучно розділило один цілісний вид контролю на два всупереч закону.

Насамперед змінився підхід до проведення логічного та арифметичного контролю (ЛАК). За законом, виявлені під час ЛАК невідповідності є підставою для повної перевірки декларації. 

Раніше ЛАК містив дві складові: перша стосувалась внутрішньої звірки декларації, наприклад, між різними розділами, та її порівняння з раніше поданими деклараціями. Друга – передбачала порівняння задекларованих відомостей з іншими державними реєстрами і базами даних. Після перевірки декларації за двома складовими визначався показник її ризиковості. Тому декларації почергово мали б потрапляти на повну перевірку від найбільш ризикованої до менш ризикованих. 

Тепер же друга складова повністю виокремлена у процедуру «контролю повноти заповнення декларації». Тобто НАЗК зробили новим «контролем повноти заповнення» ту складову, яка раніше була у «логічному та арифметичному контролі». 

Відповідно, ризики, виявлені під час звірки декларацій з різними реєстрами, не будуть враховуватись при встановленні результатів ЛАК, а показник ризику декларації визначатиметься на основі «внутрішньої звірки».

На повну перевірку декларація потраплятиме лише через «внутрішні» невідповідності, тоді як «зовнішні» розбіжності між декларацією та іншими реєстрами, як правило, більше не призводитимуть до повної перевірки декларації. 

І тут постає така проблема: за законом, достовірність задекларованих відомостей має перевірятись саме у межах повної перевірки декларацій. Натомість НАЗК, формально перейменувавши перевірку достовірності на перевірку «повноти заповнення» декларації, фактично почало дублювати ці процедури.

Більш того, у межах нової процедури НАЗК не перевірятиме декларації на наявність ознак незаконного збагачення чи необгрунтованості активів, конфлікту інтересів. 

Є ризики того, що НАЗК, обмежуючи новий контроль лише перевіркою виявлених розбіжностей з реєстрами та виявленням правопорушень тільки в цій частині, пропускатиме інші незадекларовані активи. Адже реєстри в Україні неповні і в межах повної перевірки НАЗК з більшою вірогідністю виявлятиме незадеклароване майно (наприклад, активи на праві користування чи майно, вказане в іноземних реєстрах – у новій процедурі нічого з цього перевірятись не буде).

Своєю чергою, це створюватиме ризики уникнення декларантами більш серйозної відповідальності.

Новою процедурою НАЗК невиправдано надає пріоритет виявленню найпростіших випадків недекларування активів перед роботою над виявленням необґрунтованого збільшення активів службовців чи виявлення у них конфліктів інтересів. Саме ці цілі переслідувала запроваджена в Україні система електронного декларування. Риторичним є питання, що матиме більший вплив на стан корупції в Україні – виявлення посадовців, які не задекларували вказаний у реєстрі актив, чи тих, які необгрунтовано збагатились на своїй посаді й приховали такі активи через складніші кроки», - зазначили в організації.

Про нові методи

Також Олександр Новіков повідомив нашому виданню про нові методи перевірок, які були запроваджені з листопада.

«НАЗК має доступ до всіх баз даних в країні, і тому це дозволило нам з листопада запровадити нову процедуру звірки активів, які є в декларанта і членів його родини, який хоче призначатись слідчим, прокурором, суддею або керівником. І у разі, якщо доходи суб’єкта декларування чи членів його сімей не співпадають з активами, ми констатуємо цей факт.

Пишемо, в якій частині активи не підтверджені законними доходами і закон забороняє призначати таку особу. Це тільки з листопада запроваджені такі процедури. І це унікальний спосіб запровадити непроникну стіну між корупціонерами і публічною службою», - сказав Олександр Новіков.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що за минулий рік було подано понад 502 тис. щорічних декларацій. Водночас у НАЗК заявили, що перевірили у повному обсязі лише 806 декларацій. Це становить майже 0,16% від кількості поданих декларацій.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.