Схвалення пенсійної реформи Третьякової призведе до неможливості підвищення пенсій діючим пенсіонерам, – нардеп

Законопроект «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення», реєстр. № 2683, який до парламенту внесла голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, не стосується підвищення розмірів пенсій для нинішніх пенсіонерів та осіб з інвалідністю, а його запровадження призведе до неможливості підвищення їм пенсій. Про це в коментарі «Судово-юридичній газеті» зазначив перший заступник Третьякової по комітету Михайло Цимбалюк.

Нагадаємо, у законопроекті передбачена обов’язкова участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб віком до 55 років та обов’язкова сплата роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.

Водночас роботодавці мають сплачувати такий розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ): 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників. З державного бюджету буде іти співфінансування таких внесків на паритетних засадах.

За бажанням працівника розмір його самостійних внесків може бути збільшено. З бюджету будуть співфінансуватися такі внески на паритетних засадах у межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.

Законопроектом передбачена комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка передбачає акумулювання внесків в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою, на період до 31.12.2025 року, після чого учасник системи може обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд.

Як ви ставитесь загалом до даного законопроекту і до введення накопичувальної пенсійної системи?

У порядку денному сесії Верховної Ради України минулого тижня був законопроект № 2683 «Проект Закону про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Проте він був поставлений у непрохідну частину порядку денного, оскільки у парламенті немає політичної волі, аби за нього проголосувати. Тим більше, не факт, що у монобільшості є голоси за нього. Зрештою цей законопроект принциповий для голови комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, але він непринциповий для більшості громадян.

Цим документом «монобільшість» вводить додаткові податки: 2% на роботодавця і 2% додатково до дохідного податку на всіх працюючих в Україні. І ці гроші перераховують у приватний пенсійний фонд. У цьому законі немає жодної згадки ні про контроль, ні про відповідальність, ні про те, як будуть захищені людські гроші.

Нам Президент України обіцяв важливі рішення приймати на референдумах. Хтось із законотворців запитав в українців, чи згодні вони передати свої кошти приватним фондам і профінансувати безтурботне життя адміністраторам цих організацій?!

Як ви загалом ставитеся до введення накопичувальної пенсійної системи?

Згідно із опитування USAID (незалежне агентство федерального уряду США, яке відповідає за невійськову допомогу США іншим країнам – Ред.) 54% респондентів зазначили, що не хотіли б стати учасниками приватних пенсійних фондів. Лише 8% опитаних погодилися б сплачувати внески до недержавних пенсійних фондів за умови отримання податкової пільги на внески.

Недержавні пенсійні фонди в Україні є дуже дорогими для учасників, оскільки кожного року стягують на оплату послуг у середньому більше 4% накопиченого пенсійного капіталу. Нацкомфінпослуг встановила річний граничний розмір витрат, які можуть утримуватися безпосередньо з рахунків НПФ на рівні 7% чистої вартості активів пенсійного фонду. Це надзвичайно високий, надмірний граничний розмір. Для порівняння зазначу, що великі інвестиційні фонди в США пропонують нульову плату за послуги.

Ще один аспект. Пенсійні активи розміщуються здебільшого в державних облігаціях і на депозитних банківських рахунках. Розмістити пенсійні активи в такі прості, консервативні інструменти фінансового ринку можна і без дорогого посередництва адміністраторів пенсійних фондів, компаній з управліннями активів та зберігачів.

Експерти вже розкритикували даний законопроект, вказавши на відсутність гарантій збереження відкладених коштів у таких фондах.

Високий рівень шахрайства, зростанню якого сприяє слабкий нагляд, значно підірвав довіру населення до НПФ (недержавні пенсійні фонди – Ред.).

У 2015 році жертвою шахрайських дій став НПФ Нацбанку України, сума активів якого перевищувала 50% розміру всього ринку НПФ. Іншими прикладами шахрайства є депозитно-кредитні схеми, маніпулювання цінами на акції пов’язаних компаній та необґрунтоване присвоєння  інвестиційних рейтингів облігаціям підприємств. За період з 2013 до 2016 року разом з активами на мільйони гривень зникли декілька страховиків життя, які продавали страхові поліси пенсійного забезпечення.

Незважаючи на колосальні ризики, закладені у проекті закону, дивним чином він з’являється у порядку денному. Комусь, мабуть, дуже хочеться відібрати в українців останнє. Без сумніву, потрібно переходити до другого рівня пенсійного забезпечення. Але систему індивідуальних пенсійних заощаджень можна запроваджувати лише за наявності певних передумов. По-перше, людям потрібно добре розуміти недержавні фінансові установи і головне – довіряти їм. По-друге, створити надійні фінансові ринки для стимулювання внутрішніх інвестицій і створення робочих місць. По-третє, створити значний адміністративний потенціал приватного сектору. В іншому випадку – цей законопроект пропах до кожної букви лобізмом та корупційними ризиками.

Роботодавці мають сплачувати такий розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ): 1% у 2023, 1,5 % у 2024, 2 % у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників. З державного бюджету буде іти співфінансування таких внесків на паритетних засадах. Що ви скажете про це?

Наразі роботодавці сплачують на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 22 відсотки від нарахованої зарплати.

Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів безпідставно передбачив у законопроекті, що накопичувальний внесок буде здійснюватися за рахунок цих 22 відсотків у 2023 р. - 1%, у 2024 р. - 1,5%, у 2025 р. - 2% від зарплати. Це призведе до зменшення надходжень до бюджетів Пенсійного фонду, Фонду від безробіття, Фонду соцстрахування, що є неможливим, оскільки ці фонди мають недостатні доходи для соціальних виплат. Недостаток коштів Пенсійного фонду покривається за рахунок державного бюджету.

Цей законопроект не стосується підвищення розмірів пенсій для нинішніх пенсіонерів та осіб з інвалідністю.

Зменшення надходжень до бюджету Пенсійного фонду внаслідок запровадження накопичувальної системи за рахунок 22 відсотків призведе до неможливості відповідного підвищення пенсійних виплат для нинішніх пенсіонерів не дивлячись на те, що зараз середній розмір пенсій складає 3800 грн, при тому, що мінімальний розмір пенсії повинен складати на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для пенсіонерів 3707 грн, а при очікуваному фактичному розмірі прожиткового мінімуму у середньому за 2022 рік 4000 грн, у проекті державного бюджету на 2022 рік мінімальний розмір пенсії передбачено затвердити у розмірі 1986 грн, або 49,65 відсотка до очікуваного фактичного розміру.

Раніше пенсійну реформу Третькової розкритикувала Федерація профспілок України. Негативний висновок про законопроект Третьякової надало Головне науково-експертне управління.

Раніше «Судово-юридична газета» проаналізувала пенсійну реформу Третьякової.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.