Відсутність тілесних ушкоджень у працівника поліції не є підставою для встановлення відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу). До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 495/8147/17.
Обставини справи
20 липня 2017 року обвинувачений, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив супротив діям працівників поліції, які прибули для реагування у зв`язку з телефонним повідомлення жінки щодо протиправних дій з боку квартирантів. Оскільки обвинувачений не реагував на заспокоювання поліції та поводився зухвало, то лейтенант поліції по телефону викликав підкріплення.
Прибувши за місцем виклику, додатковий наряд поліції допоміг подолати опір обвинуваченого та помістив його до салону службового транспорту, куди також помістили і його співмешканку, яка, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, теж чинила супротив працівникам поліції.
Обвинувачений, діючи з хуліганських спонукань, раптово вийшов із службового автомобіля та умисно, з метою заподіяння побоїв працівнику поліції під час виконання ним службових обов`язків підбіг до сержанта поліції і завдав йому кулаком правої руки один удар в обличчя, після чого зімкнув свої руки на шиї потерпілого та почав її здушувати, припинивши свої злочинні дії тільки після застосування до нього працівниками поліції заходів фізичного впливу.
Згідно із довідкою прийомного покою Комунального закладу «Білгород-Дністровська міськрайонна багатопрофільна лікарня» від 20 липня 2017 року, у потерпілого працівника поліції виявлено забій м`яких тканин (голови), набряк м`яких тканин (шиї).
За вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 9 листопада 2018 року обвинуваченого засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі:
- за ч. 2 ст. 342 КК (Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу) - на строк 2 роки;
- за ч. 2 ст. 345 КК (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу) - на строк 4 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів остаточно визначено засудженому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 листопада 2020 року вирок суду скасовано в частині визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК, та закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) у зв`язку з відсутністю в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність ознак спричинення потерпілому побоїв, тому скасував вирок про засудження і закрив кримінальне провадження за відсутністю в діянні останнього складу цього кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу щодо обвинуваченого на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність. Вважав, що апеляційний суд не дав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні, внаслідок чого безпідставно дійшов висновку про відсутність у діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК. Вказував, що поза увагою суду залишилося те, що діями останнього працівнику поліції був спричинений фізичний біль, а крім того, обвинувачений продовжував здушувати його шию, доки не втрутилися інші працівники поліції, що було небезпечним для життя і здоров`я потерпілого. Вважав за необхідне призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду в частині скасування вироку місцевого суду із закриттям кримінального провадження та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суд вказав, що з урахуванням установлених обставин (спричинення працівникові поліції удару в обличчя та здушування його за шию під час виконання ним службових обов’язків) висновок апеляційного суду про те, що потерпілому не завдавалися побої, оскільки він не отримав тілесних ушкоджень, є непереконливим, тому що відсутність тілесних ушкоджень у працівника поліції не є підставою для встановлення відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК. Адже об’єктивна сторона цього злочину становить дії, пов’язані як із заподіянням тілесних ушкоджень, так і з побоями.
Суд вказав, що законодавцем передбачено спеціальну норму (ст. 345 КК), якою визначено відповідальність навіть за погрозу застосування насильства щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням ним службової діяльності, оскільки це має не тільки негативний вплив на психічне та фізичне здоров’я працівника, а й перешкоджає нормальній діяльності правоохоронних органів та підриває їх авторитет. За таких обставин тлумачення цієї норми, до якого вдався суд апеляційної інстанції, не можна вважати таким, що відповідає її точному змісту.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.