Той факт, що жодна зі сторін не заявляла клопотання про повторне дослідження доказів, не виключає права апеляційного суду в цьому випадку безпосередньо дослідити докази, керуючись загальними засадами кримінального провадження. За приписами ч.6 ст. 9 КПК, у випадках коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовують загальні засади кримінального провадження, визначені у ч.1 ст. 7 КПК.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 180/1597/17.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що засуджений після телефонного дзвінка жінки з проханням про допомогу (потрібно заспокоїти її знайомого, який перебував у неї вдома та завдав їй тілесних ушкоджень), разом із іншою особою зайшов на подвір домоволодіння, де проживала жінка.
Виявивши, що двері та вікна до житлового будинку зачинені, засуджений через хвіртку вікна проник до будинку. У цей час між засудженим і знайомим виникла сварка, в ході якої, реалізуючи свій злочинний умисел засуджений, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, кулаками завдав не менше семи ударів у ділянку голови та не менше 20 ударів руками та ногами у ділянку тулуба потерпілого, чим спричинив йому тілесні ушкодження, які у своїй сукупності розглядаються як сумісна тупа травма голови і тулуба, і за ознакою небезпеки для життя належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Після цього засуджений вивів потерпілого за межі домоволодіння та залишив його там, а потім направився в бік свого домоволодіння. Цього ж дня потерпілий швидкою медичною допомогою був доставлений до лікарні, де в реанімаційному відділенні помер від сумісної тупої травми голови і тулуба.
За вироком місцевого суду йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.
Розглядаючи справу, Верховний Суд зазначив, що належний апеляційний перегляд забезпечує реалізацію права кожного на справедливий суд; перевірку законності й обґрунтованості оскаржених рішень суду першої інстанції; виправлення помилок у застосуванні норм матеріального чи процесуального права; недопущення виконання незаконних і необґрунтованих судових рішень.
Той факт, що жодна зі сторін не заявляла клопотання про повторне дослідження доказів, не виключає права апеляційного суду в цьому випадку безпосередньо дослідити докази, керуючись загальними засадами кримінального провадження. За приписами ч.6 ст. 9 КПК, у випадках коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовують загальні засади кримінального провадження, визначені у ч.1 ст. 7 КПК.
Якщо апеляційний суд у ході перевірки кримінального провадження в порядку апеляційної процедури вбачає можливу відсутність достатніх доказів для доведення винуватості засудженої особи в обсязі пред'явленого обвинувачення або можливість поліпшення становища такої особи в інший спосіб, він повинен за власною ініціативою безпосередньо дослідити необхідні докази, адже до цього спонукають завдання кримінального провадження, вказані у ст. 2 КПК, та необхідність дотримання інших його засад, зокрема верховенства права, презумпції невинуватості й забезпечення доведеності винуватості, і це не суперечить такій засаді кримінального провадження, як диспозитивність.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, що таке щире каяття.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.