В Україні з’явиться орган, що слідкуватиме за військово-патріотичним вихованням, та центри утвердження національної ідентичності

В Україні затвердять вимоги до змісту національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання і впровадять новий наглядовий за цим вихованням орган. Даний орган зможе давати вказівки іншим органам влади щодо перегляду їх актів, якщо ті не відповідають законодавству, про утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Також дозволять створювати центри утвердження української національної та громадянської ідентичності, які матимуть право отримувати цільове бюджетне фінансування і обладнувати навчальні кабінети, стрілецькі тири, навчальні місця для занять з вогневої підготовки, кімнати для зберігання навчальної зброї, смуги перешкод, стройові майданчики, місця для метання макетів ручних гранат, навчально-тренувальні комплекси тощо.

Відповідний законопроект 6341 «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» внесли на розгляд парламенту 23 листопада голова Комітету ВР з питань податкової політики, «Слуга народу» Данило Гетманцев, народні депутати Оксана Дмитрієва (авторка законопроекту 5831 про скасування необхідності нотаріального дозволу на посмертне донорство органів), Володимир В’ятрович, Ярослав Юрчишин та інші.

Законопроектом вводяться терміни:

військово-патріотичне виховання – наскрізний виховний процес, спрямований на формування у громадян України оборонної свідомості, мотивації громадян до набуття ними необхідних компетентностей у сфері безпеки й оборони;

національно-патріотичне виховання – наскрізний виховний процес, спрямований на утвердження української національної та громадянської ідентичності, формування оборонної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей України, соціальної активності та відповідальності, готовності до дієвого виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності і територіальної цілісності України;

інфраструктура з утвердження української національної та громадянської ідентичності – будівлі, споруди, інші приміщення, земельні ділянки, на яких вони розташовані, що використовуються суб’єктами відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності для реалізації державної політики та проектів у зазначеній сфері;

координаційна рада з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності – постійно діючий консультативно-дорадчий орган, утворений при Кабінеті Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевому органі виконавчої влади, що бере участь в оцінюванні ефективності державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

оборонна свідомість – свідоме сприйняття та готовність громадянина до захисту незалежності і територіальної цілісності України, конституційних засад державного ладу, національних інтересів та суспільно-державних (національних) цінностей України;

фахівець у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності – найманий працівник або особа, яка працює за цивільно-правовим договором чи на громадських засадах, що здобула компетенцію за напрямами національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та/або громадянської освіти, функціональні обов’язки яких включають питання утвердження української національної та громадянської ідентичності;

центр утвердження української національної та громадянської ідентичності – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, що здійснює діяльність з реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, спрямованих на національно-патріотичне, військово-патріотичне виховання та/або громадянську освіту.

Серед цілей законопроекту – формування готовності громадян до виконання конституційного обов’язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Держава сприяє утворенню центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності з урахуванням потреб та фінансових можливостей регіонів, а також залученню до цих процесів ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності.

Національно-патріотичне виховання стосується громадян України і закордонних українців усіх вікових груп та здійснюється шляхом:

1) популяризації суспільно-державних (національних) цінностей України;

2) здійснення заходів з формування оборонної свідомості та громадянської стійкості;

3) поширення знань про видатних особистостей українського державотворення;

4) залучення інститутів громадянського суспільства до виконання завдань національно-патріотичного виховання;

5) залучення громадян України, насамперед дітей та молоді,  до участі в заходах національно-патріотичного спрямування;

6) організації та здійснення виховних і просвітницьких заходів;

7) формування навичок критичного мислення, медіаграмотності та запобігання поширенню недостовірної інформації;

8) залучення закордонних українців до збереження і популяризації української мови, культури, а також формування та збереження національної ідентичності.

Особливості військово-патріотичного виховання

Метою військово-патріотичного виховання є формування оборонної свідомості, навчання військовим навичкам, готовності протистояти зовнішнім і внутрішнім загрозам.

Військово-патріотичне виховання здійснюється за такими напрямами:

1) формування оборонної свідомості;

2) популяризація військової служби;

3) залучення громадян до сприяння безпеці й обороні України;

4) розвиток військово-прикладного та службово-прикладного спорту, технічної творчості й інновацій;

5) широке залучення школярів до загальнодержавних, регіональних та місцевих заходів військово-патріотичного виховання;

6) обов’язкове викладання предмета «Захист України» під час здобуття повної загальної середньої освіти;

7) підготовка кваліфікованого кадрового потенціалу для організації та здійснення програм, проектів та заходів з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності.

Ключовими індикаторами ефективності реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності є показники:

1) збільшення кількості громадян, які пишаються своїм українським походженням та громадянством;

2) зменшення кількості громадян, які виїздять з України за кордон на постійне проживання або залишаються на постійне проживання за кордоном після тимчасового виїзду з України;

3) збільшення кількості громадян України, які повертаються в Україну після виїзду за кордон на постійне проживання, осіб, яким надано статус закордонного українця, закордонних українців, які виявили бажання набути громадянство України;

4) збільшення кількості громадян України та закордонних українців, які подорожують у межах території України з пізнавально-рекреаційною метою;

5) збільшення кількості громадян України, які беруть участь у голосуванні під час виборів та референдумів, що проводяться в Україні відповідно до закону тощо.

Національна комісія з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності

Національна комісія з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Національна комісія є постійно діючим державним колегіальним органом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Національна комісія є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, відкриті у державних банках для залучення небюджетних коштів на цілі реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Національна комісія як колегіальний орган формується у складі семи осіб і набуває повноважень з моменту призначення не менше ніж п’яти осіб.

Умови праці та її оплати, надання відпусток, питання соціального захисту працівників Національної комісії встановлюються відповідно до Закону України «Про державну службу» та мають забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків та стимулювати сумлінну працю.

Рішення Національної комісії, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Під час виконання своїх функцій і повноважень Національна комісія діє самостійно у межах, визначених законом. Письмові чи усні вказівки, розпорядження, доручення органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб'єктів господарювання, політичних партій, громадських об'єднань, професійних спілок чи їх органів, а також інших осіб, які обмежують повноваження Національної комісії, є незаконним впливом.

Національна комісія забезпечує діяльність Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності, що діє при Кабінеті Міністрів України.

Національна комісія здійснює такі повноваження:

1) контроль за дотриманням законодавства про утвердження української національної та громадянської ідентичності;

2) розроблення проектів Стратегії утвердження української національної та громадянської ідентичності, Державної цільової програми з утвердження української національної та громадянської ідентичності, Порядку розроблення і затвердження стандартів державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності і подання їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

3) здійснення сертифікації центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності у встановленому нею порядку;

4) направлення звернень до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо перегляду прийнятих ними рішень та нормативно-правових актів з метою приведення їх у відповідність із законодавством про утвердження української національної та громадянської ідентичності;

5) представлення України у відносинах у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності з іншими державами та міжнародними організаціями, укладення у встановленому законодавством порядку міжнародних договорів у зазначеній сфері;

6) участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, замовлення наукових та соціологічних досліджень у зазначеній сфері;

7) участь у розробленні та впровадженні методології здійснення національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти

8) ініціювання встановлення премій, стипендій, інших заохочувальних відзнак за особливі досягнення у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності тощо.

Повноваження сил безпеки і оборони у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності

До повноважень сил безпеки і оборони у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1) участь у військово-патріотичному вихованні громадян, насамперед дітей та молоді;

2) участь у підготовці громадян до військової служби, у тому числі допризовній підготовці молоді;

3) організація та здійснення заходів, спрямованих на підвищення престижності військової служби;

4) налагодження взаємодії з органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства, надання їм допомоги у військово-патріотичному вихованні громадян, участь у роботі координаційних рад з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності;

5) забезпечення національно-патріотичного виховання та громадянської освіти військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, працівників сил безпеки і оборони;

6) координація та спрямування роботи закладів освіти з питань добровільної професійної військової підготовки і військово-патріотичного виховання молоді.

Центри утвердження української національної та громадянської ідентичності

Для реалізації проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, спрямованих на національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання та громадянську освіту, створюються центри утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Основними завданнями центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності є:

1) реалізація державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності шляхом участі в реалізації заходів державних, регіональних та місцевих цільових програм або здійснення власних заходів у зазначеній сфері;

2) надання інформаційної підтримки фахівцям у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності та волонтерам;

3) забезпечення умов для набуття громадянами громадянських компетентностей, вдосконалення знань та навичок, необхідних в умовах воєнних дій чи надзвичайних ситуацій;

4) забезпечення роботи гуртків, клубів та інформаційних центрів;

5) залучення ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, учасників Революції Гідності до процесів утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Засновниками центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні особи та юридичні особи приватного права.

Засновниками центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності не можуть бути:

1) громадяни держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом;

2) юридичні особи з іноземними інвестиціями держави-агресора або держави-окупанта, юридичні особи, зареєстровані на території держави-агресора або держави-окупанта, юридичні особи, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) яких є резидентом чи громадянином держави-агресора або держави-окупанта.

Центри утвердження української національної та громадянської ідентичності можуть створюватися на базі майна їх засновників або інших осіб згідно з договором про використання такого майна.

Статус, організаційно-правова форма центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності визначаються їх засновниками.

Питання функціонування центрів утвердження української національної та громадянської ідентичності визначаються Типовим положенням про центри утвердження української національної та громадянської ідентичності, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Центри утвердження української національної та громадянської ідентичності мають право:

1) отримувати цільове бюджетне фінансування на реалізацію заходів державних цільових, регіональних та місцевих програм, виконавцями яких їх визначено;

2) отримувати фінансову, інформаційну, методичну, організаційну допомогу та інші види державної підтримки на реалізацію проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності у встановленому законодавством порядку, а також підтримку, що надається за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

3) обладнувати навчальні кабінети, стрілецькі тири, навчальні місця для занять з вогневої підготовки, кімнати для зберігання навчальної зброї, смуги перешкод, стройові майданчики, місця для метання макетів ручних гранат, навчально-тренувальні комплекси тощо.

Участь інститутів громадянського суспільства у формуванні та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності

Інститути громадянського суспільства мають право:

1) отримувати фінансову, інформаційну, методичну, організаційну допомогу та інші види державної підтримки на реалізацію проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (щодо національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання або громадянської освіти) у встановленому законодавством порядку, а також підтримку, що надається за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

2) брати участь у виконанні державних цільових, регіональних та місцевих програм у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

3) створювати центри утвердження української національної та громадянської ідентичності;

4) володіти об’єктами інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;

5) брати участь у підготовці фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності у встановленому порядку;

6) брати участь в оцінюванні ефективності реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

7) вносити кандидатури своїх представників до складу координаційних рад з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності, інших допоміжних органів, що утворюються для вирішення питань, що прямо чи опосередковано стосуються національно-патріотичного виховання, військово-патріотичного виховання чи громадянської освіти;

8) за погодженням із закладами освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту, фізичної культури і спорту, центрами утвердження української національної та громадянської ідентичності, молодіжними центрами, іншими установами брати участь у підготовці та реалізації проектів, спрямованих на національно-патріотичне виховання, військово-патріотичне виховання чи громадянську освіту, що реалізуються на базі таких закладів.

Організаційно-правові засади та джерела фінансового забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності

Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності здійснюється відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг коштів державного бюджету, що спрямовується на реалізацію державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, щороку визначається в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фінансування проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності може здійснюватися також за рахунок добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі нерезидентів України, добровільних внесків урядів, агентств та установ іноземних держав (крім держави-агресора), міжнародних фінансових та інших організацій, зокрема у формі цільових грантів.

Фінансування проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності громадянами або резидентами держави-агресора, а також юридичними особами, засновниками та/або власниками яких є громадяни або резиденти держави-агресора, забороняється.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування при формуванні відповідних бюджетів передбачають видатки на реалізацію державних, регіональних та місцевих програм з утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Забороняється зміна цільового призначення об’єктів інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності, наданих органами державної влади, органами місцевого самоврядування у користування суб’єктам відносин у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, без згоди Національної комісії, якщо така зміна припинить використання зазначених об’єктів для цілей утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Міжнародне співробітництво у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності

Органи державної влади сприяють міжнародному співробітництву з питань національно-патріотичного, військово-патріотичного виховання та громадянської освіти, зокрема шляхом укладення відповідних міжнародних договорів, участі в роботі міжнародних організацій, обміну інформацією про проекти у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, підтримки програм міжнародних обмінів, сприяння участі інститутів громадянського суспільства у міжнародних структурах, програмах, проектах та заходах.

Національна комісія, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування мають право укладати договори про співробітництво, налагоджувати прямі зв'язки з громадськими організаціями, центрами та установами іноземних держав (крім держави-агресора), що працюють у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, міжнародними організаціями, фондами, іншими суб’єктами відповідно до законодавства України.

Відповідальність за порушення законодавства про утвердження української національної та громадянської ідентичності

Особи, винні у порушенні законодавства про утвердження української національної та громадянської ідентичності, несуть відповідальність згідно із законом.

Особи, які здійснюють незаконний вплив на виконання функцій і повноважень Національною комісією, її посадовими особами, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Пропонується також внести зміни до низки інших законів, зокрема до Закону «Про рекламу», встановивши, що реклама національних фільмів, а також проектів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності прирівнюється до соціальної реклами та може розміщуватися і розповсюджуватися на умовах соціальної реклами.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.