Закон про адміністративну процедуру є мірилом рішень і дій адмінорганів в інтересах людини, – суддя ВС Володимир Бевзенко

Минулого тижня Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України «Про адміністративну процедуру» (законопроект 3475). Закон урегульовує відносини між органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, іншими адміністративними органами та особами (насамперед – фізичними особами) щодо прийняття цими органами адміністративного акта в інтересах цих осіб.

Розділом 9 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено внесення змін до законів України «Про звернення громадян», «Про адміністративні послуги». Закон набирає чинності через 12 місяців з дня його опублікування. На сьогодні документ передано на підпис Президента України.

Про цей Закон почали говорити ще 1998 року, коли було підписано Указ Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні», у якому передбачалися різні напрями реформування системи державного управління для побудови демократичної, соціальної, правової держави, утвердження і забезпечення прав людини і громадянина. Закон доповнює низку нормативних актів, які регламентують діяльність адміністративних органів, і завершує описання всіх основних інструментів діяльності суб’єктів владних повноважень (адміністративних органів).

У 2005 році в КАС України було передбачено судове оскарження рішень, дій, бездіяльності суб’єктів владних повноважень. У наступних редакціях цього Кодексу конкретизовано і викладено поняття індивідуального акта, під яким мається на увазі адміністративний акт. Також була впроваджена така новела, як адміністративна послуга – сервісна діяльність адміністративних органів щодо фізичних та юридичних осіб. Але правова основа прийняття таких адміністративних актів у кодифікованому вигляді запроваджена тепер Законом України «Про адміністративну процедуру».

Чому цей Закон важливий і які основні новели містить, розповів суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Володимир Бевзенко, який протягом останніх трьох років брав безпосередню участь у розробленні проекту цього законодавчого акта у складі робочої групи.

«Законом України "Про адміністративну процедуру" передбачена нова конструкція, з якої випливає, що адміністративний орган – це будь-який орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інший суб’єкт, який видає адміністративний акт в інтересах людини.

Сам адміністративний акт є рішенням індивідуальної дії, яке прийняте адміністративним органом, спрямоване на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов’язків особи або осіб», – зауважив Володимир Бевзенко.

Суддя нагадав, що загальні принципи адміністративної процедури, які закладені в Законі «Про адміністративну процедуру», поширюються також і на інші прояви адміністративної діяльності адміністративних органів. Будь-який адміністративний орган проявляє свою адміністративну компетенцію не лише в адміністративних актах, але і в нормативних актах, актах-діях, актах планування, адміністративних договорах та приватно-правових інструментах. Усі ці інструменти діяльності адміністративних органів і становлять поняття «адміністративна діяльність».

«У Законі є положення, цілком відомі фаховій юридичній спільноті, але є й нові. Серед них – про правонаступництво адміністративного органу. Ця норма підготовлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду. Мета – унормувати ті спірні правовідносини, які виникають у зв’язку з реорганізацією, припиненням і утворенням суб’єктів публічної влади, зменшити кількість таких судових спорів в адміністративних судах. Отже, такий регулятор запроваджено», – зауважив Володимир Бевзенко.

Також цим Законом урегульовано процедуру прийняття адміністративного акта, формалізовано такі поняття, як адміністративна процедура, адміністративне провадження. Хоча ці поняття не нові, але дано більш чітке їх визначення. Увагу присвячено окремим розділам: «Адміністративний акт» та «Адміністративне оскарження». Водночас, попри закріплення у цьому Законі процедури адміністративного оскарження, адміністративні акти, безумовно, продовжують залишатися у сфері судового контролю, і, безперечно, на підставі Конституції та КАС України можливим є пряме оскарження адміністративних актів до адміністративних судів.

Принципово новим, за словами Володимира Бевзенка, у цьому Законі є положення про відкликання та визнання недійсним адміністративного акта, виданого в інтересах фізичної особи, у тому разі, коли переважає публічний інтерес. «Наприклад, у Києві дозвільні документи на виділення земельної ділянки біля станції метро "Олімпійська" для приватної забудови були відкликані у зв’язку з підготовкою до Євро-2012, і на цих ділянках розбудовувалася інфраструктура для проведення спортивних змагань», – навів приклад суддя.

Також у Законі є окремі розділи, присвячені виконанню адміністративного акта, строкам та офіційному засвідченню в адміністративному провадженні.

Підсумовуючи, Володимир Бевзенко зазначив, що цей Закон є мірилом тих рішень, дій і бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які діють в інтересах людини. Цей Закон є конституцією діяльності будь-якого адміністративного органу, який, відповідно до ст. 3 Конституції України, спрямований на забезпечення прав, свобод та інтересів людини. І за цим мірилом адміністративні суди будуть виміряти, перевіряти, наскільки адміністративні органи законно діяли в адміністративних процедурах щодо фізичних і юридичних осіб. Цей Закон спрямований на утвердження верховенства права і на практичну реалізацію прав людини. І головне – він описує, як має прийматися адміністративний акт в інтересах громадян.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.