При покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця необхідно враховувати, що такі витрати повинні бути розумними, у тому числі щодо їх розміру та необхідності здійснення.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 409/656/19.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила встановити факт того, що вона та чоловік проживали однією сім’єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу в період з грудня 2016 року до дня смерті чоловіка; визнати право спільної сумісної власності на автомобіль марки «AUDI A4»; стягнути зі спадкоємця - його сина компенсацію витрат на поховання та виконання обрядових дій у розмірі 17 610,00 грн.
Районний суд Луганської області рішенням позов задовольнив частково. Стягнуто на користь позивача витрати на поховання в розмірі 4 250,00 грн та 202,92 грн судового збору.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін. У касаційній скарзі касатор зазначав, що не погоджується з висновками судів про стягнення 4 250,00 грн витрат на поховання, адже вони не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця (частина перша статті 1232 ЦК України).
При покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця необхідно враховувати, що такі витрати повинні бути розумними, в тому числі щодо їх розміру та необхідності здійснення.
Статтею 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» передбачено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
ВС зазначив, що під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.
У справі, що переглядається, суди встановили, що позивач, яка не є спадкоємцем, понесла витрати з проведення поховання чоловіка, спадкоємцем якого є відповідач.
З огляду на визначення понять «поховання» та «предмети ритуальної належності» вона витратила на поховання 7 450,00 грн, що підтверджується належними та допустимими доказами, та отримала державну матеріальну допомогу на його поховання в розмірі 3 200 грн.
Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про те, що відповідач як єдиний спадкоємець повинен відшкодувати позивачу витрати на поховання спадкодавця у розмірі 4 250,00 грн, є законним і обґрунтованим, адже відповідач прийняв спадщину після смерті батька, а не відмовився від неї.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи карають суди громадян за невиконання судових рішень.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Youtube «Право ТВ», а також на нашу сторінку в Facebook та на Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.