Ринок навчання іноземних студентів: що хочуть змінити депутати і кому це вигідно

В Україні вже декілька місяців точиться дискусія довкола того, чи можна дозволити іноземним студентам навчатися будь-якою мовою, викликана тим, що представники «Слуг народу» на чолі з Юлією Гришиною та іншими депутатами внесли до парламенту проект закону № 5727  про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземців та осіб без громадянства, який дозволяє навчання іноземців будь-якою мовою, в тому числі і російською, довкола якої і йдуть суперечки.

Опоненти апелюють до того, що законопроект направлений на домінування російської мови, що суперечить українському законодавству, зокрема стаття 21 закону про забезпечення функціонування української мови як державної говорить, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

У пояснювальній записці до законопроекту автори пишуть, що у 2020 році під впливом факторів, спричинених коронавірусом, цифра іноземних студентів, які навчаються в Україні, знизилася на 3922 особи та станом на 01.01.2021 складала 76548, порівняно з 2020 роком ця цифра становила 80470 осіб.

Основними перешкодами для збільшення контингенту іноземних громадян, на думку депутатів, може бути обмеження іноземців у виборі мови навчання. Зокрема, пишуть далі депутати, другою за кількістю спільнотою іноземних студентів в Україні є громадяни Марокко, які мають бажання навчатися французькою мовою.

Тому законопроектом пропонується доповнити статтю 48 Закону України такого змісту: «Для іноземців, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, в окремих групах, що складаються виключно з іноземців та/або осіб без громадянства, навчання може здійснюватися іноземною мовою. При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови протягом усього періоду навчання».

У Головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ) зазначили: частково проблема, яка актуалізована законопроектом, у практичній площині вирішується застосуванням чинної ч. 3 ст. 48 Закону «Про вищу освіту», відповідно до якої заклад вищої освіти має право прийняти рішення про викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою, за умови, що усі здобувачі освіти, які вивчають відповідні дисципліни, володіють англійською мовою.

Також експерти вказали, що при оцінці потреб іноземних студентів, які навчаються або планують навчатися в Україні, щодо мови освітнього процесу слід враховувати очікувані (економічні, іміджеві, репутаційні тощо) вигоди для відповідних національних закладів освіти та країни в цілому від розширення іноземного представництва студентів у системі національної освіти, що є важливим в умовах зростання конкуренції у глобальному освітянському просторі. У цьому контексті експерти вказали, що згідно з даними Українського державного центру міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України на теперішній час в Україні навчається 76 548 студентів з 155 країн світу, найбільша кількість з яких складають громадяни Індії (23,64%), Марокко (11,54%), Туркменістану (6,95%), Азербайджану (6,05%), Нігерії (5,52%), Китаю (5,30%), Туреччини (5,22 %), Єгипту (3,98%), Ізраїлю (2,75%), Узбекистану (2,07%).

Позиція авторів

Директор Українського державного центру міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України (МОН) Олена Шаповалова заявила, що іноземні студенти витрачають 10 000 доларів за рік навчання. Лобіст даного законопроекту Юлія Гришина в ефірі телеканалу «Рада» зазначила, що окрім фінансової складової, дані студенти після закінчення навчання в українських вишах повертаються і стають «послами української культури» у своїх країнах. Крім того, Гришина погодилася із роллю російської мови в освітньому процесі, вказавши, що без неї Україна втрачає пострадянський ринок, зокрема студентів із Казахстану, Туркменістану, Узбекистану, Азербайджану тощо. За її словами, студентів з цих країн цікавить саме навчання російською мовою, бо української вони не розуміють і «не завжди розуміють англійську». 

«Фінансово це дуже важливо. Оскільки ми знаємо, що 30 років ніхто не вкладав кошти в інфраструктуру навчальних закладів. У нас немає сучасних лабораторій, сучасних аудиторій в університетах, гуртожитки в жалюгідному стані і для того, аби їх відновлювати, треба величезні кошти», - сказала Гришина, вказавши, що кошти, які йдуть у спецфонди вишів, у тому числі можна використати на підвищення зарплат викладачам.

Війна законопроектів

Представник «Батьківщини» Сергій Крулько вніс до парламенту альтернативний законопроект № 5727-1 про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» щодо мови освітнього процесу для іноземців та осіб без громадянства, який дозволяє навчання іноземців в Україні будь-якою мовою, окрім російської. У пояснювальній записці він пише, що згідно зі схваленим 25 квітня 2019 року Верховною Радою Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова (тобто українська).

Сергій Крулько пропонує шляхом внесення змін 48 Закону України «Про вищу освіту» передбачити можливість для іноземців, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, в окремих групах, що складаються виключно з іноземців та/або осіб без громадянства, здійснювати навчання іноземною мовою (крім державної мови держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом). При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови (тобто української). Тобто, аби студенти могли навчатися будь-якою мовою, крім російської.

Противники законопроекту Крулька апелюють до того, що навчання російською мовою для іноземців є економічним питанням. На їхню думку, в Україну навряд приїдуть студенти з Росії, а от студенти з Центральної Азії чи Кавказу – колишніх радянських республік, де російська є другою за популярністю після місцевих, цілком можуть тут навчатися, привізши з собою і кошти.

При цьому Комітет з питань освіти, науки та інновацій рекомендував його відхилити. Подібна рекомендація стосувалася і законопроекту № 5727-2, який пропонує іноземцям дозволити вчитися офіційними мовами Європейського Союзу та англійською.

Економічна основа

Важливим для студентів є процес прийому на навчання, оформлення документів та організаційна робота з іноземними студентами. Зокрема фірми та особи, які цим займаються, за даними різних джерел можуть брати близько 2000 доларів за свої послуги з одного студента. Тобто, у схваленні даного законопроекту можуть бути зацікавлені і приватні фірми.

Чи вистачить кадрів

Ще однією проблемою є наявність кадрів в українських вишах. Річ у тім, що не всі викладачі в повній мірі володіють навіть англійською мовою на розмовному рівні, не кажучи вже про науковий і термінологічний.

«Судово-юридична газета» звернулася до провідних вишів, аби дізнатися статистику випускників, які освоїли популярні неєвропейські мови. Зокрема, у Київському лінгвістичному університеті повідомили, що у період з 2018 по 2020 роки бакалаврат і магістратуру закінчила така кількість осіб, які освоїли китайську – 200 і 72 особи відповідно, турецьку – 28 і 12 відповідно, арабську – 46 і 19, хінді (одна з державних мов Індії) – 20 і 6 відповідно. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка повідомили, що у 2019 і 2020 роках магістратуру закінчила така кількість осіб: які освоїли китайську – 22 особи, турецьку – 16, арабську – 11, хінді – 6.

Тобто, якщо умовна група студентів з Індії захоче вчити предмети мовою хінді, цей процес складно буде запустити через брак українських спеціалістів, які б володіли навчальним предметом даною мовою.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що громадянин Йємену, який формально був студентом харківського вишу, збив людей.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.