Демонстрація «середнього пальця» у судовій практиці: чи карають за це суди та як

Питання відповідальності за образливі жести та вживання нецензурної лексики завжди дуже чутливе, адже знаходиться на межі із питанням свободи вираження поглядів.

Разом із тим, «середній палець» вкупі із іншими обставинами може зіграти злий жарт, про що свідчить судова практика. Детальніше розбиралася «Судово-юридична газета».

«Середній палець» у передачах по ТБ

Досить цікавим з точки зору публічної демонстрації середнього пальця був судовий спір №826/4741/17 між каналом «СТБ» та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, де остання вимагала від телеканалу сплатити штраф 1,6 млн грн та привести свою діяльність «у відповідність до вимог чинного законодавства».

Зокрема Нацрада зафіксувала трансляцію СТБ в ефірі фрагменту передачі «МастерШеф», в якій одним із учасників передачі демонструвався непристойний жест: піднятий вгору середній палець та подальша погроза іншим учасникам передачі: «Я вам глотки поперегризаю».

Також СТБ у передачі «Хата на тата» з повтором о 17:03 показувало, як малолітня дитина купує горілку у магазині на прохання батька; і батько пропонує своєму малолітньому сину піти покурити. На вислів дитини: Я не вмію курити, - батько відповів, що навчить. Спір стосувався і передачі «Битва екстрасенсів», у якій Нацрада зафіксувала сцени з наслідками жорстокості та насильства.

Незалежна медійна рада у висновку щодо змісту розважальних передач та їх анонсів на телеканалі СТБ («Один за всіх», «Битва екстрасенсів», «Хата на тата» «Мастер шеф») надала аналіз свого бачення питання заподіяння шкоди духовному, моральному і психологічному здоров`ю глядачів, зокрема дітей внаслідок перегляду фрагментів телепередач та їх анонсів, що транслювалися позивачем, а саме:

«Анонс передачі «МастерШеф» зображує низку конфліктних ситуацій у студії проекту, показано крики учасників, плач, значну частину ролика займає нецензурна лайка, яка блокується звуковими сигналами. Також один із учасників демонструє середній палець. Ці та інші вияви агресії можуть слугувати художнім засобом задля зображення напруженої обстановки в рамках передачі.

Однак при цьому провокують відповідну поведінку, можуть бути сприйняті як рольова модель такої поведінки глядачами, особливо неповнолітніми.

Передача пропонує нестриманість, примітивну агресію та лайку як можливу, прийнятну й навіть заохочувальну реакцію на ситуації напруження, стресу та життєвих перешкод, з огляду на що існує вірогідність відтворення такої моделі поведінки дітьми в майбутньому…., що негативно впливає на моральний розвиток неповнолітніх», - зазначається у висновку, який процитовано в рішенні суду.

Суд першої інстанції задовольнив позов СТБ і скасував рішення Нацради, апеляційний суд погодився із такою позицією. Наразі справа розглядається у Верховному Суді.

Показали «фак» поліції

Машівський районний суд Полтавської області розглядав справу №540/146/16-п стосовно громадянки, син якої у приміщенні магазину «Продукти» висловлювався нецензурною лайкою та показував непристойний жест (середній палець) працівнику поліції.

З протоколом про адмінправопорушення мати не погодилася та зазначила, що її син не висловлювався нецензурною лайкою: «Щодо непристойного жесту, то він був адресований не працівнику поліції, а двом дівчатам, які перебували в магазині».

«Незважаючи на невизнання матір’ю вини у вчиненні даного правопорушення, її винуватість підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом; рапортами ст. слідчого СВ та заступника начальника СВ про те, що в приміщенні магазину, де також перебували неповнолітні діти, хлопець висловлювався нецензурною лайкою, показував непристойний жест (середній палець) в адресу працівника поліції; письмовими поясненнями свідка, згідно яких хлопець стояв на вході магазину та чіплявся до двох дівчат, на неодноразові зауваження він не реагував; психолого-педагогічною характеристикою учня, що він у т.ч. іноді порушує норми поведінки, не бачить різниці в поведінці з людьми різного віку, буває схильний до агресії, іноді вживає ненормативну лексику по відношенню до однолітків…. Таким чином, суд вважає, що в діях матері вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують відповідальність суд не вбачає».

Врешті суд застосував до матері стягнення у вигляді попередження.

Дарницький райсуд Києва розглядав справу №753/12263/19 за адміністративним матеріалом про притягнення до адмінвідповідальності громадянина, «який в м. Києві на перехресті вул. Драгоманова та пр. Бажана у громадському місці показував жести лівою рукою». «А саме середній палець – фак, непристойний жест, що полягає в тому, що середній палець піднімається вгору, а решта чотири пальці притискаються до долоні. Середній палець при цьому виступає як фалійний символ», - зазначив суд у рішенні.

При цьому чоловік фотографував все це на власний мобільний телефон, для образи працівників поліції, «чим порушив громадський порядок і спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП». Громадянин в судовому засідання свою вину визнав, у вчиненому розкаявся.

Суд зазначив, що згідно диспозиції статті 173 КУпАП дрібне хуліганство полягає у вчиненні активних дій, які виражаються у нецензурній лайці у громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян і свідчать про явну неповагу правопорушника до суспільства.

Враховуючи викладене, а також вік, майновий стан, особу правопорушника, суд прийшов до висновку призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу 51 грн.

Іншу справу 757/26420/21-п стосовно демонстрування середнього пальця працівникам поліції розглядав Печерський районний суд Києва.

Так, 9 травня 2021 року чоловік знаходився у вестибюлі станції КП «Київський метрополітен» «Арсенальна» у нетверезому стані, на зауваження працівника поліції з цього приводу показав непристойний жест (середній палець руки), після чого на вимогу працівника поліції пройти для складання протоколу відмовився в образливій формі та почав фізично опиратись, був доставлений до кімнати поліції.

«Вина підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами справи. … вважаю вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 185 КУпАП, доведеною повністю», - зазначено у рішенні суду. Разом із тим, чоловіка «врятували» строки притягнення до адміністративної відповідальності, які на час розгляду справи сплили.

Поліція показала «фак» водію

З іншої справи №640/16873/20, яку розглядав Шостий апеляційний адміністративний суд, випливають обставини, коли сам працівник поліції демонстрував середній палець.

«Зі змісту висновку службового розслідування від 19 червня 2020 року, складеного за фактом порушення службової дисципліни позивачем, затвердженим начальником Департаменту патрульної поліції 23 червня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 допустив порушення службової дисципліни, яке полягає у тому, що останній: показав непристойний жест ОСОБА_2 та водієві ТЗ (середній палець), вчинивши дії, які підривають авторитет Національної поліції України; грубо, нетактовно звертався до водія ТЗ, не дотримався норм ділового мовлення, неетично спілкувався з громадянами, виявивши неповагу до їх гідності; не ввімкнув портативний відеореєстратор та не здійснював відеозйомку під час спілкування з громадянами», - зазначено у постанові ШААС.

Разом із тим, Шостий апеляційний адмінсуд (головуючий суддя – Євгеній Мєзєнцев) зазначив, що з урахуванням правової позиції, викладеній у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 року у справі №21-13а14, «суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена».

«Суд вважає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, яке є крайнім заходом дисциплінарного впливу, застосовано до позивача за відсутності правових підстав (адже в його діях відсутня сукупність вчинених дисциплінарних проступків), без урахування усіх обставин у справі та дотримання принципу пропорційності між вчиненим дисциплінарним проступком та мірою дисциплінарної відповідальності; без безстороннього врахування пояснень, наданих поліцейським у ході службового розслідування; надаючи очевидну перевагу іншим учасникам події, яка зумовила проведення службового розслідування», - зазначив суддя та апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції, що наполягав на звільненні поліцейського, залишив без задоволення.

«Середній палець» під час судового засідання

Довгинцівський районний суд Кривого Рогу розглядав справу № 211/6016/18, де позивач зазначав, що під час судового засідання відповідач розповсюджував неправдиву інформацію щодо судової влади України в особі її представників – судді та секретаря судового засідання, «а саме хабарництво, сепаратизм», переходив на особистості.

«Публічно ображав судову владу України в особі її представників – судді та секретаря судового засідання, говорив на адресу судової влади неприємні слова, показував середній палець на правій руці, привів свого представника ряженого в чорта, на запитання судді, чи влаштовує вбрання його представника, відповідач відповів, що влаштовує. Це є доказом організації саме відповідача неповаги до держави України.

Такі дії відповідача є приниженням його, як громадянина – патріота України, тому вважає що йому була завдана моральна шкоду у розмірі 1 000 000 грн.

З вказаних підстав вимагає зобов`язати відповідача протягом 3 робочих днів з моменту набрання чинності рішення суду по цій справі, в залі судового засідання № 1 Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в його присутності судді Прасолова В. М. та секретаря судового засідання Улятової М.О. в робочий день о 15 годині спростувати неправдиву інформацію щодо представників судової влади України і вибачитися перед ними», - йдеться в рішенні суду.

Разом із тим, суд залишив цей позов без задоволення.

Чи є вироки за «середній палець» по статті 296 КК

Як правило, у судовій практиці останніх 5 років хоча і зустрічаються фабули кримінальних справ за статтею 296 КК («Хуліганство»), де порушники демонстрували комусь середній палець, але такі дії скрізь супроводжувалися іншими, не менш яскравими обставинами.

Наприклад, у справі №333/1404/16-к, яку розглядав Комунарський районний суд Запоріжжя обставини були наступні.

«З пояснень свідка вбачається, що вона є директором магазину «Корзинка». Приблизно о 17 год. 30 хв. їй на мобільний зателефонувала товарознавець магазину та повідомила, що в магазин прийшов раніше знайомий усім робітникам магазину ОСОБА_2, який зірвав роботу магазину, вимагав від продавця бару налити йому безкоштовно горілки, а отримавши категоричну відмову з боку останньої, почав ображати продавців нецензурно, показувати середній палець, при цьому нецензурно висловлював образи, чим відганяв покупців, які відійшли від торгівельного залу, не бажаючи з ним зустрічатись, а потім зняв брюки та оголив свій статевий орган.

В подальшому все це вона передивилась на відеозапису з камери відеоспостереження, розташованої в торгівельному залі та звернулась в поліцію із заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності, який неодноразово раніше вчиняв хуліганські дії в магазині», - йдеться у вироку суду.

Врешті суд визнав чоловіка винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України та призначив покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання та остаточно призначено покарання у вигляді п’яти років одного місяця позбавлення волі.

В іншій справі 149/3186/17, яку розглядав Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області, чоловіка визнано винуватим у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину.

А обставини справи були наступні. Чоловік перебував у ресторані «Лісний», що розташований у м. Хмільнику Вінницької області, відпочивав та вживав алкогольні напої.

У подальшому вийшов із приміщення ресторану та попрямував до бесідки, що розташована неподалік приміщення вказаного закладу, де на той час знаходилися особи жіночої та чоловічої статі, які в ході відпочинку проводили відеозйомку свого дозвілля. Чоловік побачивши, що одна з осіб, проводить відеозйомку на відеокамеру мобільного телефону, підійшов до останньої та почав демонструвати нецензурний жест, показуючи середній палець правої руки. На протиправну поведінку чоловіка, відреагував інший, який підійшов до нього та зробив усне зауваження.

Разом із тим, порушник, ударом кулака лівої руки в область обличчя спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді синця на обличчі справа, який згідно висновку судово-медичної експертизи належить до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 296 КК визнав повністю.

В іншій справі № 374/110/17, яку розглядав Ржищівський міський суд Київської області, двоє чоловіків, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, побачили адміністративну будівлю Ржищівського ВП Обухівського ВП ГУНП в Київській області, і вирішили справити малі природні потреби на будівлю вказаного відділу правоохоронного органу.

Як зазначено у вироку суду, «з метою вияву свого зневажливого ставлення до правоохоронної системи України в цілому та Ржищівського відділення поліції зокрема».

«Реалізовуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх діянь та діянь обвинуваченого ОСОБА_2, поєднаних єдиним умислом, та те, що за їхніми злочинними діями можуть спостерігати сторонні особи як безпосередньо, так і шляхом перегляду відеозапису з камер зовнішнього відеонагляду відділення поліції, за попередньою змовою з ОСОБА_2, діючи групою осіб, умисно підійшли до адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Київська область, м. Ржищів, вул. Соборна, 34.

Достеменно знаючи через встановлені на фасаді будівлі інформаційні таблиці з зазначенням назви установи, про належність вищевказаної будівлі до Ржищівського відділення поліції, як представника територіального органу виконавчої влади України у вказаному населеному пункті, з хуліганських спонукань та мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, що виразилась у зневазі до авторитету правоохоронної системи України та винятковим цинізмом, що виразився у демонстративній неповазі до загальноприйнятих норм моралі та пристойності, ОСОБА_3 спостерігав за тим, як ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, зупинившись на ганку перед дверима центрального входу Ржищівського ВП, оголив свій статевий орган та продемонстрував його шляхом здійснення непристойних рухів, після чого справив малі потреби на двері вказаної установи, при цьому не роблячи спроб щодо припинення протиправних дій свого товариша, підтримував його словесно, тим самим схвалюючи його дії.

Будучи присутнім під час того як ОСОБА_2, не припиняючи свої злочинні дії, продемонстрував непристойні жести в бік вікон відділення поліції, показавши середній палець руки, ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, продовжив протиправні діяння свого товариша, та приховавши своє обличчя одягом з метою унеможливлення свого подальшого упізнання, підбіг до дверей Ржищівського ВП та рукою вдарив по обох камерах зовнішнього відео нагляду, обірвав один з вказаних пристроїв, пошкодивши його шляхом кидання на бетонну підлогу ганку…    

Опинившись на березі русла ріки Леглич, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_2, викинули пошкоджені камери відеонагляду Ржищівського відділення поліції у воду, завдавши Головному управлінню Національної поліції в Київській області, що знаходиться за адресою: вул. Володимирська, 15 м. Київ, матеріальної шкоди на загальну суму 2 320 гривень».

Обох чоловіків визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України їх звільнили від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк в 1 (один) рік.

Як свідчить Реєстр судових рішень, у численних інших випадках демонстрація середнього пальця була поєднана з більш серйозними за своєю небезпекою вчинками. Сама по собі демонстрація середнього пальця як підстава притягнення до відповідальності не зустрічається у кримінальних справах чи справах про адміністративні правопорушення. Тим не менш, в українській судовій практиці не виключено, що можуть з’явитися нові прецеденти.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.