Документ первинного обліку форми № КБ-2в, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків, а тому є офіційним документом.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 371/498/20.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що ФОП, перебуваючи вдома за місцем проживання, діючи умисно, з корисливих мотивів, вніс завідомо недостовірні відомості до офіційного документу первинного обліку форми № КБ-2в - акту приймання виконаних будівельних робіт про виконання та обсяги робіт з капітального ремонту ганку комунального закладу, а саме визначення ремонтних робіт.
Після чого ФОП, достовірно знаючи про те, що зазначені роботи були виконані ним з порушеннями, а обсяг вказаних робіт не відповідає відомостям, підписав вищевказаний акт приймання виконаних будівельних робіт, у який раніше вніс завідомо неправдиві відомості, у результаті чого допустив завищення обсягів та вартості виробничих ресурсів на загальну суму 7 011,9 грн, тим самим підробив офіційний документ первинного обліку форми № КБ- 2в, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 133 661 грн.
За вироком суду першої інстанції йому остаточно визначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 550 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 9 350 грн. Апеляційний суд залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Висновок Верховного Суду
Що стосується доводів сторони захисту про те, що документ первинного обліку форми № КБ-2в, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт не є офіційним документом, то вони не ґрунтуються на вимогах закону.
Так, системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи – докази у правозастосовній діяльності, що складають, видаються чи посвідчуються повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднання громадян, юридичних осіб, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Тому при встановленні ознак офіційного документа слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків.
Таким чином, на думку ВС та з огляду на примітку до ст. 358 КК України, документ первинного обліку форми № КБ-2в, а саме акт приймання виконаних будівельних робіт засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків, а тому є офіційним документом.
Також ВС зазначив, як вбачається з вироку, суд першої інстанції встановив, що у діях обвинуваченого відсутня об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, а саме привласнення чужого майна, оскільки майно відділу освіти Миронівської РДА не було ввірено обвинуваченому та не перебувало у його віданні.
З урахуванням викладеного, з мотивувальної частини вироку та ухвали апеляційного суду, з обвинувачення, визнаного судом доведеним за ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, необхідно виключити формулювання щодо мети привласнення частини грошових коштів, відведених на оплату поточного ремонту ганку вказаної вище будівлі, а судові рішення в цій частині підлягають зміні на підставі ч. 2 ст. 433 КПК України.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд змінив рішення суду першої та апеляційної інстанції, виключивши з мотивувальної частини вказаних судових рішень формулювання щодо мети привласнення частини грошових коштів, відведених на оплату поточного ремонту ганку вказаної вище будівлі. В іншій частині судові рішення залишено без змін.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився щодо місця проживання боржника, яке незареєстроване у встановленому законом порядку.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.