Обов’язкова вакцинація: позиція судів

4 жовтня Міністерство охорони здоров’я затвердило наказ, згідно з яким невакциновані освітяни та чиновники центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій можуть бути відсторонені від роботи без збереження заробітної плати.

При цьому міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, аргументуючи такі обмеження, чомусь посилається на рішення Європейського суду з прав людини.

Чи справді та які рішення виносив Європейський суд з прав людини стосовно обов’язкової вакцинації.

То що там у судах?

На початку вересня Європейський суд з прав людини отримав дві заяви проти Греції. Вони були подані 30 медичними працівниками, які працюють самостійно або у закладах охорони здоров’я. Заявники скаржилися на положення статті 206 грецького закону №. 4820/2021, що передбачає обов’язкову вакцинацію медпрацівників проти Covid-19 для того, щоб мати змогу продовжувати працювати.

Згідно зі Статтею 39 Регламенту Суду про тимчасові заходи, медики просили суд застосувати ці тимчасові заходи та негайно зупинити впровадження закону. Проте ЄСПЛ відхилив  це прохання, аргументуючи задоволення подібних клопотань лише у тих випадках, якщо заявники можуть стикнутися із реальним ризиком нанесення шкоди.

До того ж, такі заяви подавалися і раніше. У серпні ЄСПЛ теж відхилив запит, поданий 672 французькими пожежниками щодо французького закону, який також передбачає обов’язкову вакцинацію ряду професій з подальшим відстороненням від роботи у разі невиконання (Стаття 14 цього закону).

За рішенням суду, клопотання виходять за рамки Статті 39 Регламенту Суду, до якої апелювали заявники. І знову ж те саме зауваження у кінці пресрелізу про задоволення подібних заяв у випадку загрози нанесення шкоди.

Хоча це не єдині справи, коли Суд не знайшов підстав для припинення заходів, що передбачають обов’язкову вакцинацію. І не лише стосовно щеплень проти  Covid-19. Далі ми подорожуємо до Чехії, де існує обов'язок вакцинувати дітей. Батьків, які без поважних причин це не виконують, можуть оштрафувати. Нещеплені діти не приймаються в дитячі садки. Виняток становлять лише ті, кому неможливо зробити щеплення за станом здоров’я.

У квітні ЄСПЛ виніс рішення щодо заяв кількох чеських сімей, які раніше були оштрафовані через відмову вакцинувати свої чада або отримали відмову у прийомі невакцинованих дітей до навчальних закладів. 

Суд підтримав таку позицію Чехії і не встановив факту порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це було перше таке рішення ЄСПЛ щодо обов’язкової вакцинації дітей.

До речі, саме на нього і послався Віктор Ляшко.

Верховний Суд: тенденції у рішеннях  

Ще раніше, у березні, схоже рішення виніс і Верховний Суд (справа № 331/5291/19), визнавши законним відсторонення від занять у школі не щепленої за віком дитини. У своїй позиції ВС також спирається на ЄСПЛ:

«ЄСПЛ висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканність особи.

Порушення фізичної недоторканності заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання».

Окрім того, Суд зазначає, що держава реалізує обов’язок щодо гарантування безпеки життя і здоров’я всіх учасників освітнього процесу й нещепленої дитини теж. А їй же було установлено заборону відвідувати  навчальний заклад.

Тобто право цієї дитини на освіту у школі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.

«Водночас право дитини на здобуття освіти не порушене, оскільки для дітей, які не можуть відвідувати заклад освіти за відсутності щеплень, установлені альтернативні способи отримання освіти та продовження навчання, зокрема в навчальному закладі», - йдеться у матеріалах справи.

Також зазначається, що індивідуальний інтерес батьків відмовитися від щеплення дитини при збереженні обсягу права дитини на освіту протиставляється загальному інтересу інших батьків та їх дітей, які провели щеплення задля здобуття освіти в освітніх закладах. Завдяки такій рівновазі  досягається мета - загальне благо у формі права на охорону здоров’я.

Схоже пояснення постанови Верховного Суду від 8-го лютого було і у справі № 630/554/19. До суті, дитину не зарахували до дитсадку, оскільки відповідальна особа не надала інформацію про наявність щеплень, які є обов`язковими згідно з календарем щеплень.

У матеріалах справи наголошується, що «завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей».

Тому ВС постановив касаційну скаргу відповідальної особи за дитину залишити без задоволення.

У цілому, спостерігається тенденція, що суди вважають факт порушення права на приватне життя виправданим, якщо така політика необхідна для захисту здоров’я населення.   

На даний час до Верховного Суду ще не дійшли справи стосовно обов’язкової вакцинації саме від коронавірусу. Хоча наказ МОЗ стосовно встановлення переліку обов’язкових категорій для вакцинації вже оскаржено до суду першої інстанції. Яка буде практика з цього питання в Україні, дізнаємося із часом.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.