У липні Міністерство цифрової трансформації розпочало тестування сертифікатів про вакцинацію від коронавірусної хвороби у застосунку «Дія». Вже у серпні Єврокомісія ухвалила рішення про взаємне визнання цифрових сертифікатів про вакцинацію проти COVID-19, виданих Україною та ЄС.
Зараз, коли Україна б’є антирекорди по кількості нових заражень коронавірусом, посилюються і карантинні обмеження. У «червоному» з першого листопада Києві користування громадським транспортом, відвідування ТРЦ тощо стануть доступні лише за наявністю сертифіката про вакцинацію або ПЛР-тесту. Та як відбуватиметься перевірка е-документів про вакцинацію? Хто зможе це робити і що кажуть у торговельних центрах?
Як відбуватиметься перевірка COVID-сертифікатів у столичних ТРЦ
У Києві вводять червоний рівень епідеміологічної небезпеки, тому відвідування закладів харчування, торговельно-розважальних центрів буде доступне за наявності COVID-сертифіката або негативного ПЛР-тесту. Як буде здійснюватися перевірка дійсності сертифікатів у застосунку «Дія»?
«Судово-юридична газета» опитала деякі ТРЦ столиці. Щодо тих, хто надав інформацію, то:
Крім того, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький раніше повідомляв, що у місцях скупчення людей поліція теж перевірятиме Covid-сертифікати за QR-кодом. Це, наприклад, під час перевезень, відвідувань закладів, ринків, торговельних майданчиків.
«Перевіряти достовірність сертифікатів про вакцинацію громадян з 21 жовтня будуть працівники Держпродспоживслужби, Центру контролю та профілактики хвороб на місцях, а також працівники Патрульної поліції України», - сказав Білошицький.
Наразі у працівників поліції є програмне забезпечення, яке дозволить перевірити наявність сертифіката щодо вакцинації у паперовому чи цифровому вигляді.
Варто зауважити, що у паперових свідоцтвах про вакцинацію обов’язково мають бути інформація про вид щеплення, кількість доз щеплення, підпис лікаря та печатка офіційної установи охорони здоров’я.
А як щодо конфіденційності
Слід зазначити, що згідно до статті 39-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Також забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта.
Крім того, згідно зі статтею 11 Закону «Про інформацію» до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про стан здоров'я.
Водночас згідно до частини другої статті 7 Закону «Про захист персональних даних» обробка персональних даних, що містить відомості про стан здоров’я не забороняється, якщо вона «необхідна в цілях охорони здоров’я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення піклування чи лікування або надання медичних послуг, функціонування електронної системи охорони здоров’я».
Це можливо за умови, «що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров’я чи фізичною особою - підприємцем, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та її працівниками, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних та на яких поширюється дія законодавства про лікарську таємницю».
Також це можливо, якщо дані обробляються працівниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.