Два фіналісти конкурсу на прокурора САП склали практичне завдання: які результати

28 жовтня два кандидати на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури склали фінальний етап – практичне завдання. Нагадаємо, що у конкурсі залишилося двоє людей: прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Синюк і детектив НАБУ Олександр Клименко.

Слід зауважити, що представники Комісії від Ради прокурорів Драго Кос та Нона Цоцорія залишили засідання, чим через відсутність кворуму унеможливили затвердження Графіку проведення співбесід щодо відповідності кандидатів критерію професійної компетентності. Таким чином, засідання довелося зупинити.

Також, за інформацією нашого видання, попередні підрахунки результатів першого блоку практичного завдання свідчать про те, що О. Клименко набирає більше балів, ніж А. Синюк.

Отже, практичне завдання складалося з двох блоків. Перший був присвячений питанню професійної компетентності. Другий – перевірці організаційних та лідерських якостей кандидатів.

Перевірка професійних умінь та навичок полягала у «кейсі», прочитавши який, кандидати мали дати відповідь на 7 запитань.

Цей кейс звучав наступним чином.

«Під час розгляду клопотання захисника у судовому засіданні про виклик та допит свідків Б. та Н. прокурор заперечував проти його задоволення на тій підстав, що у порушення вимог ст. 290 КПК України захисник не повідомив прокурора про наявність цих свідків і не надав йому можливості ознайомитись з їх поясненнями.

Прокурор наполягав на тому, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів іншій стороні суд не має права досліджувати такі докази.

Захисник відповів, що не надав інформацію щодо свідків, яких планував викликати у судове засідання для допиту, оскільки хотів запобігти можливому незаконному впливу на свідків з боку сторони обвинувачення.

Також захисник зазначив, що він не отримував від прокурора запит про доступ до матеріалів сторони захисту.

Суд задовольнив клопотання захисника про виклик та допит свідків Б. та Н. Вони були по черзі викликані до зали судових засідань і допитані. Спочатку кожного зі свідків допитав прокурор, потім – сторона захисту, після чого прокурору була надана можливість перехресного допиту свідка.

Під час перехресного допиту прокурор неодноразово ставив свідкам навідні запитання.

Свідок Н. звернувся до суду з клопотанням допитати його за відсутності в залі судових засідань свідка Б., але суд, заслухавши думку сторін, відмовив йому у цьому, пославшись на положення ч. 16 ст. 352 КПК, згідно з яким допитаний свідок на вимогу суду може бути залишений у залі судового засідання.

Відразу після допиту свідків Б. та Н. суд вирішив провести їх одночасний допит для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях. При цьому суд не запитав, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою, і не попередив свідків про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, оскільки нещодавно перед цим вони вже були попереджені про це.

Після цього суд оголосив показання цих двох свідків, наголосивши на розбіжностях в них, і надав їм слово для пояснення причин цих розбіжностей».

Питання, які ставилися до кандидатів:

1. Чи має право сторона захисту у судовому засідання заявляти клопотання про виклик та допит свідків?
2. Чи відповідає позиція прокурора щодо клопотання захисника вимогам КПК України?
3. Чи є запит прокурора обов’язковою умовою доступу до доказів сторони захисту? Чи відповідає КПК України рішення суду за результатами розгляду клопотання захисника про виклик та допит свідків Б. та Н.?
4. Чи дотримано в суді процесуального порядку допиту свідків Б. та Н.
5. Чи дотримано судом вимог КПК про вирішення клопотання свідка Н.?
6. Чи дотримано судом вимог КПК під час проведення одночасного допиту свідків Б. та Н.?

Олександр Клименко дав відповіді на питання №6, 5, 3, 7 і 4. На питання 1 і 2 він відповіді не надав (через брак часу чи з інших причин – невідомо).

Андрій Синюк встиг написати відповіді на всі запитання.

Разом із тим, якість відповідей ще підлягає перевірці.

Що стосується другого блоку практичного завдання, який був присвячений лідерським якостям, то цікавим є те, як кандидати відповіли на питання щодо нагородження колег.

Так, одне із питань стосувалося тієї теоретичної ситуації, в якій може опинитися керівник САП.

За пропонованим сценарієм, «керівник САП одного ранку несподівано отримує інформацію про те, що справу, яку розслідували певний період часу, нещодавно закрили.

У САП ходять чутки, що це сталося в результаті політичного втручання», – сказано у запитанні.

Отже, після цього керівник САП помічає, що дух у команді загалом є низьким та «багатьом помітно бракує мотивації».

«Також незабаром потрібно буде ухвалювати рішення про те, хто отримає відзнаку у зв’язку із прийдешнім національним святом. Отож, як Ви скористаєтесь цією нагодою?»

Андрій Синюк у своїй відповіді розповів, що «у зв’язку з нагодою – національним святом, я звернусь до начальників відділів САП щодо надання ними пропозицій про заохочення підпорядкованих їм працівників за високі результати в роботі та особистий внесок. У подальшому ініціюватиму перед Генеральним прокурором заохочення даних працівників шляхом нагородження відомчими відзнаками.

У разі наявності особливих досягнень ініціюватиму нагородження підпорядкованих працівників державними нагородами.

Якщо не вдасться заохотити всіх, хто на це заслуговує, вживатиму інших заходів для відзначення працівників, які на це заслуговують».

У свою чергу, Олександр Клименко відповів, що «варто подивитись, кого із працівників нагороджували до цього, і встановити, чи відповідають ці нагороди їх результатам роботи.

Нагородження особи, яка не має дійсних результатів в роботі, може демотивувати колектив і знецінити саму нагороду. Тому рішення про нагородження має бути виваженим і прийнятим відповідно до результатів роботи прокурора і його стійкості у боротьбі з корупцією, проявлену принциповість тощо».

Нижче наводимо відповіді кандидатів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.