Як вже писала «Судово-юридична газета», незабаром Верховна Рада може ухвалити новий закон про столицю.
Йдеться про законопроект 2143-3 «Про місто Київ – столицю України». Профільний Комітет рекомендував парламенту ухвалити його в цілому, однак фінальна версія законопроекту станом на вечір 28 жовтня все ще відсутня на сайті Верховної Ради.
«Судово-юридичній газеті» стали відомі деталі документа, який був доопрацьований Комітетом. Разом із тим, до фінальної версії ще можуть бути внесені техніко-юридичні правки. А, як відомо, навіть технічні правки можуть бути суттєвими.
Коли цей закон, у випадку його ухвалення, набере чинності, поки невідомо. Можливо, це відбудеться після початку повноважень Київського міського голови та депутатів Київської міської ради, обраних на найближчих місцевих виборах.
Отже, законопроектом, зокрема, передбачено:
1) Особливості здійснення місцевого самоврядування в місті Києві
Система місцевого самоврядування в місті Києві включає:
Представницькими органами місцевого самоврядування у місті Києві є Київська міська рада та районні в місті Києві ради.
Київська міська та районні в місті Києві ради мають власні виконавчі органи.
Виконавчий комітет КМР очолює Київський міський голова, виконавчі комітети районних у місті Києві рад очолюють голови відповідних рад.
Особливістю здійснення місцевого самоврядування в місті Києві є розподіл повноважень органів місцевого самоврядування між Київською міською радою та її виконавчими органами і районними радами та їх виконавчими органами у визначених цим Законом сферах компетенції, а також обов’язковий розгляд Київською міською радою пропозицій районних рад під час підготовки та прийняття рішень з окремих питань.
2) Київський міський голова
Київський міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста Києва.
У зв’язку із столичним статусом міста Києва Київський міський голова має такі додаткові повноваження:
3) Здійснення державної виконавчої влади в місті Києві
Державну виконавчу владу в місті Києві здійснює Київська міська державна адміністрація.
Особливістю здійснення державної виконавчої влади у місті Києві є здійснення КМДА повноважень із забезпечення законності в діяльності Київської міської та районних у місті Києві рад, їхніх виконавчих органів, Київського міського голови, забезпечення реалізації державних програм та прийняття рішень щодо об’єктів загальнодержавного значення та/або державної форми власності на території міста Києва, а також здійснення повноважень із забезпечення координації та законності в діяльності відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади на території міста Києва, визначених Законом «Про місцеві державні адміністрації».
Окремі повноваження місцевого самоврядування КМДА не здійснюються у зв'язку з наявністю у Київської міської ради та районних радах власних виконавчих органів.
У районах у місті Києві можуть створюватися структурні підрозділи апарату КМДА.
Районні в місті Києві державні адміністрації не утворюються.
4) Голова Київської міської державної адміністрації
Голова КМДА призначається на посаду та звільняється з посади Президентом за поданням Кабінету Міністрів в порядку, визначеному Законом «Про місцеві державні адміністрації».
Київську міську державну адміністрацію не може очолювати Київський міський голова.
У зв'язку зі столичним статусом міста Києва голова КМДА має такі додаткові повноваження:
5) Особливості забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві
Крім відповідних актів Київської міської ради та районних у місті Києві рад, їх виконавчих органів, забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві охоплює також рішення Київського міського голови, пов’язані зі здійсненням столичних функцій.
Органом із забезпечення законності в діяльності Київської міської та районних у місті Києві рад, їхніх виконавчих органів, Київського міського голови є Київська міська державна адміністрація.
Повноваження щодо застосування заходів забезпечення законності стосовно актів суб’єктів здійснюються виключно за підписом голови КМДА або його заступника, який тимчасово виконує повноваження голови КМДА.
6) Межі міста Києва встановлюються Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів з врахуванням пропозицій Київської міської ради.
Перелік та межі районів у місті Києві встановлюються Київською міською радою за погодженням з Кабінетом Міністрів з врахуванням пропозицій районних у місті Києві рад та результатів громадського обговорення. Порядок проведення такого громадського обговорення затверджується Київською міською радою.
7) Бюджет міста Києва складається з міського бюджету міста Києва та бюджетів районів у місті Києві
Доходи бюджету міста Києва формуються за рахунок власних надходжень та закріплених за бюджетом міста Києва частин загальнодержавних податків та зборів, а також трансфертів з державного бюджету, в тому числі для здійснення столичних функцій.
Видатки на виконання столичних функцій визначаються у Державному бюджеті окремим рядком або надаються шляхом закріплення у законах України про оподаткування частини загальнодержавних податків та зборів.
За рішенням Київської міської ради до бюджетів районів у місті Києві можуть передаватися кошти у вигляді субвенцій для здійснення повноважень, пов'язаних із реалізацією столичних функцій.
Київська міська рада здійснює розмежування видатків між міським бюджетом міста Києва та бюджетами районів у місті Києві на основі принципу субсидіарності, з урахуванням критеріїв повноти надання публічних послуг та наближення їх до безпосереднього споживача, виходячи з потреби у повноцінному фінансуванні виконання функцій та реалізації повноважень районних у місті Києві рад, з урахуванням важливості забезпечення публічних інтересів територіальної громади, відповідно до сфер компетенцій.
Доходи бюджетів районів у місті Києві формуються відповідно до обсягу повноважень, визначеного відповідно до статті 11 цього Закону шляхом закріплення за такими бюджетами часток доходів, що відносяться до доходів бюджету міста Києва та трансфертів з міського бюджету міста Києва.
Мінімальні частки доходів, що закріплюються за бюджетами районів в місті Києві та норми щодо вирівнювання їх податкоспроможності встановлюються Бюджетним кодексом України.
Бюджети районів у місті Києві не можуть затверджуватись з дефіцитом.
8) Взаємовідносини органів місцевого самоврядування в місті Києві з органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади в Київській області
Органи місцевого самоврядування у місті Києві та Київська міська державна адміністрація в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують:
1) виділення земельних ділянок, будинків, споруд і нежилих приміщень органам місцевого самоврядування та місцевим органам державної виконавчої влади, територіальним органам центральних органів виконавчої влади та інших органів державної влади у Київській області, місцезнаходження яких в установленому порядку визначено місто Київ, а також підприємствам, установам і організаціям, що забезпечують їх діяльність;
2) участь органів місцевого самоврядування та місцевих органів державної виконавчої влади в Київській області в розробленні та реалізації спільних проектів, цільових програм розвитку, заходів з охорони довкілля, планів використання трудових ресурсів, будівництва автомобільних шляхів, систем зв'язку, об'єктів інженерно-комунального призначення тощо;
3) об'єднання на договірних засадах коштів міського бюджету міста Києва та місцевих бюджетів у Київській області для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальної громади міста Києва та територіальних громад Київської області (міжмуніципальне співробітництво).
Планувальна документація щодо розвитку частини території Київської області, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу місцевого самоврядування у Київській області, що здійснює свої повноваження в межах приміської зони міста Києва, встановленої Кабінетом Міністрів України, розробляється та затверджується відповідною місцевою радою з урахуванням пропозицій уповноважених виконавчих органів Київської міської ради.
У випадку неузгодженості позицій сторін відповідне питання може бути винесене на розгляд Кабінету Міністрів України.
9) Сфера компетенції Київської міської ради та її виконавчих органів, особливості вирішення окремих питань
До компетенції Київської міської ради та її виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань освіти; охорони здоров'я; культури; соціальної допомоги; землеустрою - вирішення питань землевідведення, ведення земельно-кадастрової документації, надання пропозицій Київській міській державній адміністрації щодо змін цільового призначення земель; архітектури та містобудування: затвердження генерального плану Києва, встановлення правил забудови; соціально економічного розвитку - планування та інвестиційного розвитку міста Києва, реалізації програм міжмуніципального та регіонального співробітництва та заходів з просторового планування територій; організації міського громадського транспорту; будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг місцевого значення, вулиць, площ (крім ремонту та утримання міждворових проїздів), організації дорожнього руху на них тощо.
Київська міська рада затверджує переліки об’єктів майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються до сфери управління відповідних районних у місті Києві рад та їхніх виконавчих органів. Такі переліки формуються на основі єдиних для всіх районів у місті Києві критеріїв за принципом субсидіарності.
Передача районним радам речових прав на нерухоме майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке забезпечує здійснення столичних функцій, не допускається.
Київська міська рада може прийняти рішення про наділення районних у місті Києві рад повноваженнями щодо надання дозволу на створення у межах відповідних районів у місті Києві органів самоорганізації населення, наділення цих органів окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення (у тому числі – повноважень щодо дострокового припинення повноважень органів самоорганізації населення).
Обов’язковому розгляду Київською міською радою під час підготовки та прийняття рішень в порядку, визначеному регламентом Київської міської ради, підлягають пропозиції районних у місті Києві рад з юрисдикцією на відповідній території щодо:
1) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування у місті Київ;
2) встановлення місцевих податків і зборів;
3) утворення цільових фондів, затвердження положень про ці фонди тощо.
10) Сфера компетенції районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів
До компетенції районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань:
Районні в місті Києві ради, у разі наділення відповідними повноваженнями за рішенням Київської міської ради, надають дозволи на створення у межах відповідних районів органів самоорганізації населення, приймають рішення про наділення цих органів окремими власними повноваженнями органів місцевого самоврядування, про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення, а також у випадках, передбачених законом – щодо дострокового припинення повноважень зазначених органів.
Районні в місті Києві ради та їх виконавчі органи здійснюють управління комунальним майном територіальної громади міста Києва, переданого їм в управління за рішенням Київської міської ради.
Вони вирішують також додаткові питання, що можуть бути передані до їхньої компетенції Київською міською радою. Така передача обов'язково забезпечується передачею достатніх фінансових ресурсів.
Перехідний період
Законопроект визначає те, як будуть регулюватися відносини у перехідний період. Зокрема:
1) новоутворені виконавчі органи Київської міської ради починають здійснювати надані законом повноваження з дня набрання чинності розпорядженням Київського міського голови щодо готовності забезпечення ними здійснення відповідних повноважень. Таке розпорядження видається Київським міським головою після здійснення заходів, пов’язаних з утворенням зазначених органів, затвердженням їх структури, положень про них, штатного розпису, кошторису, призначення керівників та заповнення не менш як 30% вакантних посад;
2) новоутворені виконавчі органи районних у місті Києві рад починають здійснювати надані законом повноваження з дня набрання чинності розпорядженнями голів відповідних рад щодо готовності забезпечення цими органами здійснення відповідних повноважень. Такі розпорядження видаються головами відповідних районних у місті Києві рад після здійснення заходів, пов’язаних з утворенням зазначених органів, затвердженням їх структури, положень про них, штатного розпису, кошторису, призначення керівників та заповнення не менш як 30% вакантних посад;
3) новосформована Київська міська державна адміністрація починає здійснювати надані законом повноваження з дня набрання чинності розпорядженнями голови Київської міської державної адміністрації щодо готовності цієї державної адміністрації здійснювати надані законом повноваження. Таке розпорядження видається головою КМДА після здійснення заходів, пов’язаних із формуванням її складу, прийняттям інших розпоряджень, передбачених Законом «Про місцеві державні адміністрації» і необхідних для забезпечення її належної діяльності та заповнення не менш як 30% вакантних посад;
4) з дня, наступного за днем набрання чинності розпорядженням Київського міського голови щодо готовності новоутворених виконавчих органів Київської міської ради забезпечувати виконання наданих законом повноважень, починається реорганізація відповідних юридичних осіб – виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурних підрозділів, що припиняються, шляхом їх приєднання до юридичних осіб – новоутворених виконавчих органів Київської міської ради. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи – виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та його структурні підрозділи, що припиняються, припиняються з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом;
5) юридичні особи – новоутворені виконавчі органи Київської міської ради є правонаступниками прав та обов’язків юридичних осіб – виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурних підрозділів, що припиняються, – з дня, наступного за днем набрання чинності розпорядженням Київського міського голови щодо готовності новоутворених виконавчих органів Київської міської ради забезпечувати виконання наданих законом повноважень;
6) під час реорганізації юридичних осіб – виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурних підрозділів, що припиняються у випадках, визначених цим пунктом, не застосовуються положення законодавства щодо:
необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу);
права кредиторів вимагати у зв’язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов’язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;
неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
Під час проведення реорганізації юридичних осіб - виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурних підрозділів, що припиняються, повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює Київський міський голова, який може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються;
7) після закінчення повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурних підрозділів, що припиняються, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб;
8) новоутворені виконавчі органи Київської міської ради з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурних підрозділів, правонаступниками яких вони є;
9) реорганізація юридичних осіб - районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів розпочинається одночасно в усіх районах міста Києва з дня, визначеного новосформованою Київською міською державною адміністрацією. Таким вважається день, наступний за днем набрання чинності розпорядженням голови районної у місті Києві ради щодо готовності новоутворених виконавчих органів відповідної районної в місті Києві ради забезпечувати виконання наданих законом повноважень, який видав таке розпорядження останнім. Моніторинг прийняття зазначених розпоряджень головами районних у місті Києві рад та координація початку реорганізації районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів здійснюється Київською міською державною адміністрацією;
10) реорганізація районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, що припиняються, здійснюється шляхом їх приєднання до юридичних осіб – відповідних новоутворених виконавчих органів районних у місті Києві рад. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи – районні в місті Києві державні адміністрації та їх структурні підрозділи, що припиняються, припиняються з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом;
11) юридичні особи – новоутворені виконавчі органи районних у місті Києві рад є правонаступниками прав та обов’язків юридичних осіб – районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, що припиняються, – з дня початку реорганізації районних у місті Києві рад;
12) під час реорганізації юридичних осіб – районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, що припиняються у випадках, визначених цим пунктом, не застосовуються положення законодавства щодо:
необхідності одержання згоди кредиторів стосовно заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу);
права кредиторів вимагати у зв’язку з проведенням реорганізації забезпечення виконання зобов’язань, їх дострокового припинення або виконання та відшкодування збитків;
неможливості завершення реорганізації до задоволення вимог, заявлених кредиторами.
Під час проведення реорганізації юридичних осіб - районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, що припиняються, повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює голова відповідної районної в місті Києві ради, який може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються;
13) після закінчення повноважень районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, що припиняються, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб;
14) новоутворені виконавчі органи районних у місті Києві рад із урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, правонаступниками яких вони є;
15) порядок здійснення заходів щодо реорганізації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та його структурних підрозділів, районних у місті Києві державних адміністрацій та їх структурних підрозділів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
До набрання чинності розпорядженням голови Київської міської державної адміністрації забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує законність у діяльності обласних рад.
Київська міська рада протягом двох місяців з дня опублікування закону має:
1) утворити виконавчий комітет Київської міської ради та за пропозицією Київського міського голови затвердити його чисельність та персональний склад;
2) за пропозицією Київського міського голови утворити інші виконавчі органи Київської міської ради, затвердити структуру виконавчих органів ради, структуру апарату ради та її виконавчого комітету, загальну чисельність апарату ради та її виконавчого комітету, виконавчих органів ради;
3) затвердити перелік об’єктів майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які відповідно до визначеної цим Законом сфери компетенції Київської міської ради та її виконавчих органів передаються до сфери управління зазначених суб’єктів. До прийняття розпорядження Київського міського голови про готовність новоутворених виконавчих органів Київської міської ради здійснювати надані законом повноваження, управління такими об’єктами здійснюється Київською міською радою, або виконавчим органом Київської міської ради (КМДА), або районними в місті Києві державними адміністраціями;
4) затвердити перелік об’єктів майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які відповідно до визначеної цим Законом сфери компетенції районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів передаються до сфери управління зазначених суб’єктів. До прийняття розпорядження голови відповідної районної в місті Києві ради про готовність новоутворених виконавчих органів цієї ради здійснювати надані законом повноваження, управління такими об’єктами здійснюється відповідною районною в місті Києві державною адміністрацією, або Київською міською радою, або виконавчим органом Київської міської ради (Київською державною адміністрацією), або новоутвореними виконавчими органами Київської міською ради, визначеними цією радою;
5) затвердити перелік об’єктів майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, які відповідно до повноважень Київської державної адміністрації, передбачених Законом України «Про місцеві державні адміністрації» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, передаються до сфери її управління.
Також пропонується внести зміни до Виборчого кодексу, зазначивши, що перші вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у місті Києві рад, сільських, селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу.
Перші вибори депутатів обласних, районних рад призначаються ЦВК за відповідним зверненням уповноваженого органу на підставі рішення про утворення обласних, районних рад.
Перші вибори депутатів районних у місті (крім міста Києва) рад (у разі їх створення) призначаються відповідною міською радою на підставі рішення про утворення районних у місті рад.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.