Зміна трудової функції, характеру роботи та функціональних обов’язків працівника є переведенням, а не переміщенням, а отже, допускається за його згодою з урахуванням положень статті 32 КЗпП України. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження справу № 607/14453/20 за позовом особи до Комунального некомерційного підприємства (КНП) «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської міської ради про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи.
Обставини справи
У вересні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської міської ради про скасування наказу про переміщення та поновлення на попередньому місці роботи.
Позовна заява мотивована тим, що 20 березня 1989 року він був прийнятий на посаду лікаря-невропатолога четвертого неврологічного відділення, 20 вересня 1997 року його переведено на посаду лікаря-невропатолога амбулаторно-поліклінічного відділення, а з 1 червня 2001 року переведено на посаду лікаря-невропатолога організаційно-методичного консультативного відділення амбулаторно-поліклінічного відділення.
Наказом генерального директора КНП у зв`язку з виробничою необхідністю його з 23 червня 2020 року переведено працювати на повну ставку лікарем-невропатологом інсультного відділення, з оплатою праці відповідно до штатного розпису у межах спеціальності і кваліфікації, обумовлених трудовим договором, без зміни істотних умов праці та оплати праці.
Позивач вважав, що вищевказаний наказ відповідача є незаконним та таким, що винесений з порушенням його трудових прав, оскільки переміщення працівника може здійснюватися тільки за умови, якщо не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.
Працюючи в амбулаторно-поліклінічному відділенні лікарем-невропатологом, він здійснював амбулаторно-консультативний прийом хворих з психоневрологічними захворюваннями в кабінеті невролога згідно з графіком, затвердженим адміністрацією з 08 год. 30 хв. до 15 год. 30 хв. щоденно, крім суботи та неділі. Відповідно до оспорюваного наказу відповідача його перемістили у межах однієї установи в інсультне відділення, що має зовсім інший режим роботи та оплату праці. Нове місце роботи передбачає стаціонарне лікування неврологічних хворих в цілодобовому режимі у відділенні інтенсивної терапії зі шкідливими умовами праці, що включає в себе роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні, нічні чергування, роботу за змінним графіком, інше коло посадових обов`язків та інше робоче навантаження.
Таким чином, на думку позивача, мало місце переведення його на іншу роботу, оскільки посада, яку він обіймав, та посада, на яку його перевели, є кардинально різними за складом посадових обов`язків і змінились істотні умови праці, про що його завчасно не було повідомлено, унаслідок чого відповідачем допущено порушення положень частини третьої статті 32 КЗпП України.
З урахуванням викладеного просив суд скасувати наказ директора КНП про його переміщення та поновити його на попередньому місці роботи.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позов задоволено. Скасовано наказ КНП та поновлено на попередньому місці роботи.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що переміщення позивача на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення, без зміни істотних умов праці та оплати праці, фактично відповідачем як роботодавцем здійснено не було, оскільки з моменту переміщення змінилися істотні умови праці, у тому числі постала робота у шкідливих і важких умовах. Крім того, змінилися трудові функції позивача, оскільки характер роботи в інсультному відділенні суттєво відрізняється від характеру роботи в організаційно-методичному консультативному відділенні, в якому позивач працював до переміщення, зокрема змінились його функціональні обов`язки.
Таким чином, у зв`язку зі зміною істотних умов праці позивача мало бути попереджено за два місяці про їх зміну та у випадку його згоди на продовження роботи переведено на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення або ж у випадку незгоди на продовження роботи в нових умовах - звільнено на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Постановою Тернопільського апеляційного суду ішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке. Згідно зі статтею 32 КЗпП України переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором. Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.
Зазначена норма трактує поняття «переміщення» у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті. Переміщення може здійснюватися лише у випадку, коли не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника. Зміна істотних умов праці включає зміну системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. Про зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (частина третя статті 32 КЗпП України). Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (частина четверта статті 32 КЗпП України).
Суди дійшли обґрунтованих висновків про те, що з дня видачі оспорюваного наказу позивач почав працювати у шкідливих умовах праці, суттєво змінилися його трудові обов’язки на посаді лікаря-невропатолога інсультного відділення. Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що для позивача було змінено істотні умови праці, у зв’язку із чим відповідач мав його попередити за два місяці про такі зміни і у випадку згоди позивача на продовження роботи перевести його на посаду лікаря-невропатолога інсультного відділення, чи у випадку незгоди на продовження роботи звільнити на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Проте фактично відбулось переведення на іншу роботу без його згоди, яке названо переміщенням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.