Чи визнається об’єкт незавершеного будівництва об’єктом права спільної сумісної власності подружжя

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 359/3859/17, в якій акцентував увагу на тому, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати об’єкт незавершеного будівництва житлового будинку об’єктом спільного майна подружжя та в порядку поділу майна визнати за позивачем право власності на Ѕ частину об’єкту незавершеного будівництва житлового будинку.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням суду встановлено, що з 1 вересня 2001 року по 23 квітня 2014 року сторони перебували в шлюбі, під час якого, використовуючи спільні кошти, побудували житловий будинок; встановлено, що на час розгляду цієї справи будівництво будинку завершено. Указаним рішенням позивачу відмовлено в задоволенні позову про визнання будинку об’єктом спільної власності подружжя та визнання права власності на його S частину з тих підстав, що будинок не прийнятий в експлуатацію та не зареєстрований як об’єкт права власності, та встановлено, що сторони у справі є власниками будівельних матеріалів, обладнань та конструкцій, що були використані для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд,  і частка кожного з них у даному майні становить S частину.

Зазначав, що дружина як особа, на яку оформлена проектно-дозвільна документація на будинок, навмисно ухиляється від вчинення дій щодо прийняття будинку в експлуатацію, при цьому проживаючи в указаному будинку.  У зв’язку з цим позивач просив визнати за ним право власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва, зазначаючи, що сторони під час перебування у шлюбі фактично побудували новий будинок з новим фундаментом.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що ступінь готовності об`єкта незавершеного будівництва не дозволяє здійснити його поділ між сторонами, які мають право на Ѕ частину будівельних матеріалів, використаних в ході його будівництва.

Постановою Київського апеляційного суду скасовано рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

ВС також нагадав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що «у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.

У справі, що переглядається, апеляційний суд на підставі складеного технічного паспорту на житловий будинок установив, що його готовність складає 97%

Виходячи з того, що об’єкт незавершеного будівництва – житловий будинок готовністю 97%, готовий до експлуатації, будівництво його фактично закінчене, він експлуатується за своїм функціональним призначенням, не приймається в експлуатацію і право власності на нього не оформлюється з волі відповідача, що позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу майна, апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для визнання спірного об`єкта незавершеного будівництва спільною сумісною власністю сторін із визначенням їх часток у праві спільної сумісної власності.

Верховний Суд залишив рішення апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, чи скасовують суди штрафи, які зафіксовані з приладу TruCam.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.