Що відбувається навколо законопроекту про столицю та який меседж посилає парламенту Віталій Кличко

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування на засіданні 20 жовтня 2021 року переглянув власний, вже раніше затверджений висновок від 15.07.2020 року, щодо можливості розгляду законопроекту № 2143-3 від 24.09.2019 «Про місто Київ – столицю України» в другому читанні. Підставою для перегляду став висновок Головного юридичного управління, яке висловило до законопроекту свої зауваження. І це вже не перший висновок юристів до проекту закону.

Згідно з затвердженою концепцією Київський міський голова автоматично очолює незалежний від центральної влади виконавчий комітет Київради, керує містом та розпоряджається міським бюджетом, а також отримає нові повноваження, як то участь в міжнародних заходах, участь в розробці законопроектів та інше.

Законність його рішень з можливістю їх оскарження в судовому порядку буде контролювати голова КМДА. Щоправда, автор ідеї Віталій Безгін визнає, що без ухвалення іншого законопроекту № 4298 наглядові повноваження в Києві не почнуть працювати.

Районні державні адміністрації перетворять в структурні підрозділи КМДА. Про вибори в законопроекті не йдеться.

Як виявилося під час засідання Комітету, багато кого законопроект залишив незадоволеним, що призвело до короткої перепалки між нардепами Дмитром Гуріним та Віталієм Безгіним.

Один із співавторів законопроекту нардеп Дмитро Гурін заявив що текст не відповідає тому, який первісно готувала робоча група, і назвав це «рейдом на законопроект».

«Ми побачили на 100 відсотків новий текст. Давайте це м’яко назвемо «рейдом на законопроект», коли текст, за який проголосувала Верховна Рада в першому читанні, повністю викидається і між читаннями пишеться повністю новий, – пояснив депутат. – Перш за все, у зв’язку з повною заміною тексту я прошу колег, окремо вельмишановного В’ячеслава Андроновича Негоду не цитувати висновки міжнародних партнерів щодо законопроекту  № 2143-3, які були отримані щодо оригінального тексту.

Ми бачимо, що підхід з повною заміною тексту є, скажемо так, незаконним. Для цього, я впевнений, є причини. Вони стануть зрозумілими, якщо уважно подивитися на текст. Команда, яка розробляла оригінальний текст законопроекту про столицю, ставила собі за мету вирішити реальну проблему мешканців столиці, це, нагадаю, 10 відсотків населення України. Можна сперечатись з окремими положеннями оригінального законопроекту і відсотків 10 звідти можна було б прибрати без втрати сенсу. Проте все інше вирішувало вже реальні проблеми вже майже 4-мільйонної столиці, і відсутність самоврядування, в тому числі на рівні районів, і відсутність відповідальності міського голови, і державного нагляду, і жахливого планування розвитку столиці, екологічної катастрофи, в якій ми всі з вами живемо. Все те, за що, до речі, три тижні тому виходив семитисячний марш «За Київ» з вимогами нового міста».

Далі Дмитро Гурін назвав як недоліки, так і переваги нового варіанту законопроекту.

«Що ми маємо на заміну. За що варто похвалити і покритикувати новий законопроект. Розділення повноважень міського голови і голови КМДА, відновлення виконавчого органу міської ради, відновлення районних рад і виконавчих органів на місцях: це концепції, які залишилися з оригінального тексту однозначно заслуговують на похвалу, це безумовний плюс.

Що варто критикувати. На міському районному рівні створюються колегіальні виконавчі органи. Тобто всі рішення будуть ухвалюватися голосуванням виконавчого комітету і міський голова буде їх підписувати. Так ми замінюємо сьогоднішню безвідповідальність міського голови на самоврядну колективну безвідповідальність. На районному рівні голова районної ради є одночасно головою виконавчого комітету. Це повне злиття представницької і виконавчої гілок, в якому голова району одночасно виділяє собі гроші, витрачає їх і сам потім себе перевіряє. Така модель завжди критикувалась міжнародними партнерами і має вроджену ваду. Вона не працює. Власне з цієї причини районні ради звернули майже по всій країні.

І тепер до двох головних речей. Це перелік та межі районів, які встановлює Кабінет Міністрів, а розподіл повноважень та фінансів між містом та районами встановлюються законом».

Останнє, на думку депутата, суперечить статті 140 Конституції України.

«Ніхто і ніколи не зможе пояснити, яке відношення Кабінет Міністрів, наприклад, міністр оборони чи міністр енергетики, має до районів в місті Києві. І виникає питання, навіщо в незаконний спосіб ухвалювати щось, що суперечить Конституції. Єдиний неприємний висновок, який тут можливий, цей законопроект не є правовим, і не про те, як вирішити проблеми киян, він є політичним. Мені не подобається, чесно кажучи, цей висновок. І статті 9 та 10 законопроекту, вони про те, як забрати гроші у міського голови, і забрати права у міста. Тобто в такій редакції це просто виглядає як частина війни.

На жаль, це важко назвати децентралізацією, це важко назвати законом, і ми закликаємо Комітет запросити висновки ГНЕУ, міжнародних партнерів щодо нової редакції тексту законопроекту та повноцінно доопрацювати законопроект, насамперед його 9 та 10 статті на рівні підкомітету та комітету. І після цього, якщо ці норми про районні ради, про розподіл повноважень і затвердження їх меж будуть змінені, то це варто підтримувати», – такими словами завершив свій виступ Дмитро Гурін.

Нардеп Віталій Безгін ніяких порушень регламенту та Конституції в процедурі розроблення законопроекту та його змісті не бачить. Він вважає, що всі його поправки до законопроекту відповідають Регламенту. Зміни до законопроекту були здійснені на підставі міжнародної експертизи. Тим більше, що після розгляду в першому читанні законопроект є власністю не його авторів, а власністю Комітету.

Свій погляд на законопроект висловив і Київський міський голова Віталій Кличко, який також був присутній на засіданні Комітету.

«Якщо ухвалювати зараз новий закон про місто Київ, то з дотриманням усіх вимог щодо громадського обговорення та незалежної експертизи. І хотів би підкреслити, з дотриманням точного виконання загальних норм статей 140- 146 Конституції України. Хотів би зробити на цьому акцент. Разом з тим, законопроект не повинен містити норми, що послаблюють повноваження місцевого самоврядування в місті та можуть скорочувати термін роботи діючої ради. Також Закон не повинен передбачати скасування власних виконавчих органів Київської міської ради та запровадження власного позасудового державного втручання в роботу органів місцевого самоврядування. Ухвалення нового закону про місто Київ повинно відбуватися з дотриманням усіх цінностей парламентаризму та врахуванням правової автономії інституту місцевого самоврядування, бо хотів би також нагадати, що Київ як столиця має спеціальний статус. І ще раз наголошу, що цей закон не повинен порушувати Конституцію України і тому має бути доопрацьований. Наприклад, одна із норм, про яку ми говорили, створення в столиці муніципальної поліції, про що ми говоримо вже понад 6 років. Та, якщо ми говоримо про європейську столицю, яку ми будуємо, якщо ми говоримо про європейську країну, я переконаний в тому, що в остаточній редакції цей законопроект повинен отримати експертну оцінку наших міжнародних партнерів та обов’язково громадськості міста Києва. Громадськість повинна знати, по якому закону буде жити наше місто», – наголосив Віталій Кличко.

Віталій Безгін вважає, що слова мера Києва про можливість позасудового втручання в діяльність органів місцевого самоврядування не відповідають дійсності. Він парирував тим, що сама норма про повноваження Голови Київської міської державної адміністрації (префекта), вона є дуже короткою, тому що має відсилку на законопроект «Про місцеві державні адміністрації», який і є законодавчим забезпеченням законодавчого нагляду.

Крім того, Безгіну незрозуміло, яким чином питання муніципальної поліції перетинається з Конституцією України. Проте це не питання особливостей місцевого самоврядування в столиці.

Щодо обмежень повноважень місцевого самоврядування, нардеп попросив навести перелік тих повноважень, що обмежуються. Звичайно, на це ніякої відповіді він не отримав.

Остаточний текст законопроекту на сайті Верховної Ради поки ще не оприлюднений, натомість Безгін обіцяє це ось-ось зробити.  

Раніше Нацбанку дозволили витрачати мільйони на адвокатів без проведення тендерів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.