Розмитнення авто: чи притягують власників автомобілів на європейській реєстрації до відповідальності

Другий апеляційний адміністративний суд розглянув справу № 953/2472/21, в якій скасував штраф у розмірі 8500 гривень за керування водієм автомобілем на іноземній реєстрації. Про деталі справи розповіли у Центр Авто.

Обставини справи

Як свідчать матеріали справи, співробітником патрульної поліції була винесена постанова про  накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 8 500 грн.

Так, зі змісту постанови встановлено, що водій керував автомобілем, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його переміщення в митному режимі «транзит», ввезено 06.10.2018, чим порушено вимоги ст. 95, 381 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, водій звернувся до суду та просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У суді першої інстанції позивачем було зазначено про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки підставою для її складання стала інформація, отримана з митної бази, що не передбачено законодавством, та вказана інформація є конфіденційною. Крім того, вказував, що між ГО Авто Євро Сила і Міністерством МВС України укладено Меморандум про непритягнення до відповідальності власників автомобілів на європейській реєстрації до прийняття Закону про доступне розмитнення, а тому співробітники патрульної поліції грубо порушують законодавство.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову було відмолено.

Так, розглядаючи справу, апеляційний суд звернув увагу на те, що, підстави зупинки поліцейським транспортного засобу наведено у статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до ч. 1 якої поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Колегія суддів зазначила, що матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки транспортного засобу під керуванням позивача. Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що на виконання вимог ст. 283 КУпАП, відповідачем зазначено технічний засіб, яким здійснено відеозапис під час розгляду справи  про адміністративне правопорушення за ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Проте відповідачем не долучено до матеріалів справи вказаний відеозапис, що в свою чергу унеможливлює підтвердження факту правомірності зупинення транспортного засобу під керуванням позивача, дотримання поліцейським процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 8 ст. 121 КУпАП.

Отже, враховуючи наведені законодавчі норми та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не відповідає встановленим вимогам законодавства та критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак постанова підлягає скасуванню.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.