Сотні підприємств зобов’яжуть провести реорганізацію та накажуть забути про право оперативного управління майном: ідея Руслана Стефанчука

В парламенті вже півтора місяця перебуває законопроект № 6013 від 09.09.2021 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період».

І він (законопроект) не лише про скасування Господарського кодексу України, документ містить ще декілька новацій, зокрема таких, які вкотре створять черги у ЦНАПах та перевантажать роботою державних реєстраторів.

Як стверджують ініціатори законопроекту, ідея роботи над ним викликана виникненням у правозастосовній практиці різних підходів до розуміння правового статусу підприємств.

В розумінні законопроекту, підприємства – це юридичні особи, які на дату набрання чинності цим Законом існують в організаційній формі:

• приватного підприємства,
• колективного підприємства,
• державного підприємства,
• казенного підприємства,
• комунального підприємства,
• спільного комунального підприємства,
• дочірнього підприємства,
• іноземного підприємства,
• підприємства об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки),
• підприємства споживчої кооперації,
• орендного підприємства,
• індивідуального підприємства,
• сімейного підприємства,
• спільного підприємства,
• фермерського господарства,
• колективного сільськогосподарського підприємства,
• малого підприємства.

Забороняється створення юридичних осіб в організаційно-правові формі підприємства (заборона набере чинності через чотири роки після ухвалення Закону).

Також забороняється внесення змін до відомостей про державні підприємства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, крім відомостей, що пов’язані з їх перетворенням, злиттям з господарським товариством, приєднанням до господарського товариства, ліквідацією або зміною суб’єкта, що виконує функції власника підприємства.

Проект Закону передбачає:

- запровадження перехідного періоду на сім років для поступового припинення «підприємств» та їх перетворення у господарські товариства;

- доповнення Цивільного кодексу України положеннями, що свідчать про можливість існування юридичних осіб в організаційно-правовій формі – «об’єднання юридичних осіб» (пропонується доповнити частину першу статті 83 та статтю 84 Цивільного кодексу України);

- виключення з Цивільного кодексу України таких юридичних осіб публічного права як державні підприємства, комунальні підприємства та спільні комунальні підприємства;

- заміну квазіречових прав «право господарського відання» та «право оперативного управління» на зрозумілі та передбачувані приватноправові конструкції користування (оренди) та управління чужим майном;

- доповнення Цивільного кодексу України положеннями, відповідно до яких встановлюються особливості передачі в управління майна юридичній особі її засновником;

- визнання таким, що втратив чинність, Господарського кодексу України.

Закон, у разі його ухвалення, не буде постійно діючим. Зокрема низка його норм втратить чинність через сім років з дня набрання ним чинності.

Головне науково-експертне управління не оцінило ідею розробників законопроекту, зазначивши, що залишається незрозумілим, в чому саме полягає суть перехідного періоду.

Невизначеність з цього питання не дає змоги об’єктивно оцінити запропоновану у проекті тривалість цього періоду (7 років), тим більш у супровідних документах до проекту обґрунтування запропонованого строку його дії не наведено.

Тим більше, що згідно з п. 3 «Прикінцевих та перехідних положень» проекту через 7 років з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність лише ст. ст. 4-19 цього Закону, з чого випливає, що ст. ст. 1- 3, 20-23 Закону продовжуватимуть діяти.

Крім того, термін «перехідний період» вживається в інших законопроектах та має інший зміст. Використання одного терміну для визначення двох різних понять може створити ускладнення при реалізації відповідних положень.

Одночасно в законопроекті намагаються позбавитися організаційно-правових форм, які безпосередньо згадуються в Конституції.

Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 37 Конституції України «не допускається створення і діяльність організаційних структур політичних партій … на державних підприємствах..»; згідно з ч. 2 ст. 142 Конституції України «територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ…». Також згідно з ч. 2 ст. 46 Конституції України право на соціальний захист гарантується, зокрема, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч. 1 ст. 22 проекту «протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом власник (суб’єкт, що виконує функції власника підприємства) зобов’язаний прийняти рішення про реорганізацію підприємства (злиття з господарським товариством, приєднання до господарського товариства, перетворення в господарське товариство) або його ліквідацію».

Реорганізація державних підприємств у господарські товариства, передбачена у ч. 1 ст. 22 проекту, створює як ризики втрати державою контролю за підприємствами, приватизація яких заборонена, що може мати негативні наслідки, в тому числі й щодо національної безпеки України, так і корупційні ризики щодо передачі контролю за такими державними підприємствами поза механізмом їх приватизації.

«Проїхалося» ГНЕУ і по праву оперативного управління майном, про скасування якого два останніх роки тільки і говорять цивілісти. Проте від права оперативного управління в повному обсязі держава все ж таки не відмовляється.

Правом оперативного управління, згідно з проектом, визнається речове право казенних підприємств, комунальних некомерційних підприємств, некомерційних підприємств, підприємств об’єднань громадян, релігійної організації та об’єднання підприємств, які володіють, користуються і розпоряджаються майном, закріпленим за ними власником (суб’єктом, що виконує функції власника підприємства) для здійснення некомерційної підприємницької діяльності, у межах, встановлених законом, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Зокрема, майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Забороняється закріплення за юридичними особами на праві господарського відання та оперативного управління майна, яке за ними на момент вступу цього Закону в дію на відповідному речовому праві не закріплювалося.

Якщо за державним чи комунальним підприємством було закріплено майно на праві оперативного управління чи господарського відання, таке право припиняється з моменту прийняття рішення про припинення підприємства.

ГНЕУ звертає увагу, що заміна права оперативного управління державною (комунальною) власністю як єдиної підстави для передачі та здійснення повноважень власника щодо державної (комунальної власності), створеної ним юридичній особі, на декілька таких підстав (передача в управління, оренду, узуфрукт тощо) надає органам, які прийматимуть відповідні рішення (які, до того ж у проекті чітко не визначені), дискреційні повноваження, що без визначення критеріїв для прийняття такого рішення створює корупційні ризики.

Щодо використання для передачі державної (комунальної) власності органам державної влади, органам місцевого самоврядування, державним та комунальним організаціям (установам, закладам) права узуфрукту, то в Головному управлінні зазначають, що на даний час у законодавстві України зміст поняття «право узуфрукту» не визначений, а тому його навряд чи можна буде використати для такої передачі.

Крім цього, заміна права оперативного управління державним майном на оренду такого майна звужує повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних організацій (установ, закладів) щодо переданого їм державного майна, що може негативно позначитися на їх діяльності.

Крім того, українцям заборонять виробляти одноразовий пластиковий посуд

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.