Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 453/1549/14-ц, в якій досліджував питання наявності правових підстав для знесення самочинного будівництва.
З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просив суд: зобов`язати відповідачів усунути йому перешкоди у користуванні належним йому на праві власності земельною ділянкою та житловим будинком, шляхом знесення проведеної внаслідок самовільної реконструкції прибудови та надбудови господарської будівлі, приналежної до житлового будинку за тією самою адресою, котрий належить відповідачам на праві спільної часткової власності.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки та житлового будинку (садиби), а відповідачі у рівних частинах є співвласниками сусідніх земельної ділянки та житлового будинку (садиби). У серпні 2014 року відповідачі на власній земельній ділянці розпочали реконструкцію з розширенням та надбудовою господарської будівлі під житловий будинок, самовільно, без будь-якої проектної та дозвільної документації.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відповідачів усунути перешкоди у користуванні належними позивачу на праві власності земельною ділянкою та житловим будинком,шляхом знесення проведеної внаслідок самовільної реконструкції прибудови та надбудови господарської будівлі, приналежної до житлового будинку.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.
ВС підкреслив, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Також ВС зазначив, що юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.
При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
ВС відзначив, що під істотним порушенням будівельних норм і правил з огляду на положення Законів України «Про основи містобудування»; «Про архітектурну діяльність»; «Про регулювання містобудівної діяльності»; постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13 квітня 2011 року № 466 необхідно розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність та загрожує життю й здоров`ю людини, тощо.
Виходячи з предмета та підстав позову на позивача у цій справі згідно з вимогами процесуального права покладено обов`язок доведення факту порушення його законного права неправомірними діями відповідача при здійсненні самовільного будівництва на суміжній земельній ділянці.
Апеляційний суд не надав належної правової оцінки наданим доказам, не мотивував підстав їх відхилення й зазначене свідчить про неповне встановлення судом апеляційної інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, у порушення статей 89, 263-264, 382 ЦПК України апеляційний суд на зазначені вище положення закону уваги не звернув, не з’ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, що має суттєве значення для правильного вирішення спору, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін, що призвело до неправильного вирішення справи.
Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд роз’яснив, що вважається оригіналом електронного документа.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.