Порядок оформлення адвокатом рахунка для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмета дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/7304/20.
Обставини справи
Так, під час касаційного провадження на електронну адресу Верховного Суду від ОСББ «Б» надійшло клопотання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у якій заявник просив здійснити розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу адвоката на загальну суму 3 500 грн.
Пізніше на електронну адресу Верховного Суду від позивача надійшло заперечення на заяву представника відповідача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, у якому позивач просив відмовити у задоволенні заяви щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката в повному обсязі.
Розглядаючи справу, Суд касаційної інстанції відхилив доводи позивача про те, що відповідачем не надано доказів оплати послуг адвоката, обґрунтовані тим, що відповідно до платіжного доручення на суму 3500,00 грн оплата послуг з правової допомоги здійснена на користь ФОП.
Так, відповідно до визначення в пп. 14.1.156 ст. 14 Податкового Кодексу України податкове зобов’язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі на не сплачена в установлений законом строк).
Водночас порядок оформлення адвокатом рахунку для оплати наданих ним послуг та оподаткування грошових доходів фізичної особи-підприємця та самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за ставками внеску до бюджету перебуває поза межами предмету дослідження питання витрат на професійну правничу допомогу.
Натомість позивачем у своєму запереченні на заяву відповідача щодо розподілу судових витрат не обґрунтовано, яким саме чином вид оподаткування діяльності впливає на професійний статус особи, яка надала професійну правничу допомогу, а факт перерахування коштів адвокату як фізичній особі-підприємцю нівелює наявність у нього статусу адвоката.
ВС зазначив, доводи позивача про те, що звіт адвоката від 13.08.2021 не є актом наданих послуг, а отже не підтверджує факт їх надання, також відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки зі змісту наявної в матеріалах справи копії звіту від 13.08.2021 вбачається, що цей звіт має силу акта приймання-передачі наданої правової допомоги.
Крім того, у постанові від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 Верховний Суд зазначив про те, що необґрунтованою є вимога акта виконаних робіт (послуг) за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Водночас з матеріалів справи у цій справі вбачається, що відповідачем подано документи, які дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість. Так відзив відповідача на касаційну скаргу, поданий на електронну адресу Верховного Суду адвокатом та скріплений електронним підписом останньої. При цьому вартість заявлених відповідачем до відшкодування вказаних послуг відповідає кошторису, який є невід`ємною частиною договору від 14.04.2021.
Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСББ «Б» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи.
Раніше «Судово-юридична газета» писала про визнання об’єкта незавершеного будівництва об’єктом права спільної сумісної власності подружжя: позиція ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.