Навіщо Зеленський наклав вето на Закон «Про віртуальні активи» і що він пропонує

Нещодавно стало відомо, що Президент України Володимир Зеленський повернув у парламент ухвалений 08.09.2021 року Закон «Про віртуальні активи». Повернув без підпису, проте з власними Пропозиціями, в яких зазначено, що цей закон  не може бути підписаний з певних підстав. Тобто, наклав на нього вето.

Зеленського засмутили нижченаведені положення Закону.

На думку Президента, Положення Закону не створюють завершених правових механізмів, необхідних для його реалізації, та не відповідають конституційним вимогам щодо правової визначеності як складової принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), а також не забезпечують зрозумілих та прозорих умов для учасників ринку віртуальних активів та інвесторів, що не сприятиме належному  забезпеченню їх прав.

Законом визначаються особливості співпраці та координації діяльності між органами, що здійснюють державне регулювання у сфері обороту віртуальних активів (стаття 21).

Президент зауважує, що Законом пропонується здійснювати державне регулювання ринку віртуальних активів різними державними органами  залежно від виду віртуальних активів, у тому числі шляхом створення нового центрального органу виконавчої влади.

Проте створення нового центрального органу виконавчої влади потребуватиме значних видатків із Державного бюджету України, джерела покриття яких не визначені.

Водночас світовий досвід свідчить про те, що регулювання діяльності з організації торгівлі, обміну та зберігання віртуальних активів, які призначені для інвестування, збереження вартості, використання у платіжних або інвестиційних цілях, здійснюється регуляторами фінансових ринків.

Зокрема, у публічних звітах Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO) зазначається про те, що певні види віртуальних активів за своєю економічною сутністю містять ознаки, характерні для фінансових інструментів, регулювання процедур емісії таких видів віртуальних активів має здійснюватися регуляторами фінансових ринків, оскільки ця функція є притаманною саме для них, ураховуючи їх досвід регулювання ринків інших фінансових інструментів (цінних паперів та деривативних контрактів) та нагляду за дотриманням вимог законодавства з метою захисту прав інвесторів, недопущення шахрайства, запобігання використання віртуальних активів у «фінансових пірамідах».

Тому виникла ідея залишити лише два регулятора: Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк  України.

Пропонується, щоб державне регулювання у сфері обороту віртуальних активів у межах своїх повноважень здійснювали:

- щодо незабезпечених віртуальних активів – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

- щодо забезпечених віртуальних активів – Національний банк України.

Забезпечений віртуальний актив - віртуальний актив, що посвідчує майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Відповідно, незабезпечений віртуальний актив - віртуальний актив, що не посвідчує жодних майнових або немайнових прав.

Згідно з документом, право власності на віртуальний актив набувається за фактом створення віртуального активу, вчинення та виконання правочину щодо віртуального активу, на підставі норм закону або рішення суду і засвідчується володінням ключа такого віртуального активу.

У разі відсутності рішення суду, яким встановлено інше та яке набрало законної сили в Україні, вважається, що будь-яка особа, якій віртуальний актив належав у минулому, на законних підставах мала та має право власності на цей віртуальний актив протягом усього строку володіння ключем віртуального активу щодо такого віртуального активу.

Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков, коментуючи можливість обігу криптовалют, пояснював таке:

«Закон не регулює криптовалюти. Це не закон про криптовалюти. Це закон про віртуальні активи. Віртуальні активи – це не криптовалюти, і не валюти, і не криптоактиви. Це набагато ширше. Якщо б ми хотіли врегулювати криптовалюти, то їх місце чи визначення було б абсолютно інше. Але ми створювали підґрунтя для цілого пласту нової економіки».

«Біткойн не є предметом регулювання. Є предметом регулювання будь-який токен. Є предметом регулювання безпосередньо віртуальний актив. Предметом регулювання цього закону є діяльність професійних постачальників послуг. Тому що біткойн неможливо контролювати взагалі. Він знаходиться в розподіленій мережі, яка існує на всій планеті, до якої належать сотні тисяч та мільйони комп’ютерів. Емітент біткойна невідомий, його немає. Як це можливо на рівні держави регулювати ? Це неможливо. Тому ми пішли іншим шляхом. Треба розуміти, що закон врегульовує відносини професійних постачальників послуг», - додав заступник міністра.

Також розповідалося, що за пропозицією МЗС, іноземні студенти отримали можливість в'їжджати в Україну за електронним запрошенням.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.