Верховний Суд висловився стосовно відповідності розміру моральної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю владного суб'єкта, принципам розумності та справедливості

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи до міського голови, міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

Суть цієї справи полягає у тому, що фізичній особі (є інвалідом внаслідок війни II групи, інвалідом III групи, та особою, що постраждала від Чорнобильської катастрофи III категорії) на особистому прийомі міським головою надано графічний матеріал з позначеною вільною для безоплатної приватизації земельною ділянкою. У подальшому позивач звернувся до міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розміром 0,10 га, до якої було долучено надані міським головою графічні матеріали. У відповідь на цю заяву виконавчий комітет міської ради повідомив, що питання стосовно надання земельної ділянки позивачу буде вирішено після передачі відповідних земель до земель комунальної власності та внесення змін до Генерального плану міста. При цьому розгляд звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою тривав декілька місяців та відповідним рішенням міськради було відмовлено у наданні вказаного дозволу з посиланням на те, що остання не має повноважень щодо розпорядження землями державної власності.

Вважаючи, що відповідачами допущено протиправні дії, які полягають у наданні позивачу неналежних графічних матеріалів для реалізації його права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, а також у порушенні порядку та строків розгляду його заяви, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, в якому, крім іншого, просив зобов`язати міську раду відшкодувати моральну шкоду позивачу та стягнути з міської ради кошти у відповідній сумі.

Рішенням суду першої інстанції адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії міської ради щодо нерозгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки в передбачений термін, порушення процедури набуття земельної ділянки у власність позивача, що завадило останньому отримати земельну ділянку; стягнуто з міської ради на користь позивача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

З приводу позовних вимог у частині зобов`язання міської ради відшкодувати позивачу моральну шкоду суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи обставини справи, характер та обсяг душевних страждань позивача, стан його здоров`я, відшкодуванню підлягає моральна шкода у розмірі 5 000 гривень.

Постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу міської ради залишено без задоволення; апеляційну скаргу позивача задоволено частково; рішення суду першої інстанції щодо вимог про стягнення моральної шкоди змінено в частині визначення суми стягнення, а саме, стягнуто з міської ради на користь позивача моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відшкодуванню підлягає моральна шкода, завдана внаслідок кількарічної неможливості реалізації належного майнового права позивача, у розмірі 30 000 грн, що відповідає принципам розумності та виваженості.

Верховний Суд погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції та у відповідній частині суду першої інстанції залишив касаційну скаргу міської ради без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

У частині стягнення моральної шкоди, завданої рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень фізичній особі, колегія суддів Касаційного адміністративного суду на підставі аналізу положень статті 56 Конституції України, статей 23, 1167 Цивільного кодексу України дійшла висновку про те, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої тривалою бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.

При цьому суд врахував, що з наявної в матеріалах справи виписки з історії хвороби позивача судом апеляційної інстанції встановлено, що у позивача після відмови органів місцевого самоврядування у вирішенні питання про приватизацію земельної ділянки було вперше виявлено цукровий діабет, до того моменту за медичними довідками та виписками рівень цукру в крові позивача був у межах норми.

Крім того, Верховний Суд врахував, що у практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) порушення державою прав людини, яке заподіює значні незручності, розчарування, погіршення стану здоров`я та психологічні страждання (біль) через недотримання, зокрема, принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної (нематеріальної) шкоди, яка підлягає компенсації на засадах справедливості.

Зокрема, колегія суддів звернула увагу, що у справі «Антоненков та інші проти України» (заява № 14183/02, пункт 71) ЄСПЛ вказав, що заявники цілком обґрунтовано могли зазнати певних розчарувань та незручностей в результаті встановлених у цій справі порушень. Враховуючи вимогу справедливості, Суд присудив В.С. 2000 євро, а О.А. та О.Д. 3000 євро кожному як компенсацію нематеріальної шкоди.

У справі «Шепеленки проти України» (заява № 8347/12; пункт 43) ЄСПЛ вказав, що внаслідок подій, які призвели до встановлення порушення у цій справі, заявники вочевидь зазнали болю та страждань, і таку шкоду не може бути виправлено самим лише встановленням порушення. Суд, постановляючи рішення на засадах справедливості, присудив заявникам сукупно 6000 євро відшкодування моральної шкоди.

У справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01; пункт 52) ЄСПЛ не розглядав питання щодо матеріальної шкоди, оскільки заявник не обґрунтовував таку шкоду. Проте Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення. Проте розмір заявленої суми визнано надмірним. Об`єктивно оцінюючи ситуацію, як цього вимагає стаття 41 Конвенції, Суд на відшкодування моральної шкоди присудив заявнику кошти у сумі 3 000 євро.

На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що негативні наслідки тривалого та умисного нерозгляду законної заяви особи та неможливості нею протягом декількох років реалізувати право на отримання земельної ділянки (майнове право) внаслідок протиправної бездіяльності органів місцевого самоврядування - перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з діями (бездіяльністю) цих суб’єктів владних повноважень, а отже, завдають такій особі моральну шкоди; відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн у такій ситуації відповідає принципам розумності та справедливості.

Постанова Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 320/666/19 (адміністративне провадження № К/9901/8034/21, № К/9901/8234/21).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube «Право ТВ», щоб бути в курсі найважливіших подій.