«Відчуття невизначеності»: чому судді вирішили масово йти у відставку

Впродовж 2020 року майже вдвічі більше суддів, порівняно із 2019 роком, скористались своїм правом на відставку.

У середньому у 2020 році ВРП звільняла у відставку близько 20 суддів на місяць. Протягом 2021 року Рада звільнила у відставку вже 157 суддів (станом на 27.09.2021 р.).

Загалом дефіцит суддівських кадрів складає 2070 суддів. З 7304 штатних посад суддів фактично заповнені 5234, з яких повноважними є 4862 судді.

Наприклад, на засіданні Вищої ради правосуддя 14 вересня 2021 року прийнято рішення щодо звільнення 17 суддів за загальними обставинами, а саме – у зв’язку з поданням заяв про відставку, в результаті ще в п’яти місцевих судах залишилося лише по одному судді, які мають повноваження здійснювати правосуддя.

Через відсутність суддів  та відсутність повноважень у діючих суддів не здійснюється правосуддя у двох судах (Тальнівському районному суді Черкаської області та Авдіївському міському суді Донецької області). 

Чому судді масово йдуть у відставку, своїми думками поділився член ВРП Олег Прудивус.

«Одна із причин, я вже про це казав, це правова невизначеність. Тобто судді, які мають достатній стаж роботи для виходу у відставку, не бачать перспектив у тому, щоб залишатися на посаді. Вони не розуміють, що їх очікує, яке майбутнє. І мабуть, виходять з того, що якщо вони мають право на гідну відставку, то краще скористатися цим правом, ніж невідомо чого очікувати.

Якби у нас була чітко визначена політика стосовно перспектив судової влади, щоб судді були впевнені у своєму майбутньому, соціальному і фізичному захисті, то я думаю, такого кадрового стану не було.

А так ми у результаті маємо ситуацію, що за суддів ніхто не хвилюється з боку високопосадовців. Відсутність впевненості спонукає їх йти у відставку. На мій погляд, це основна причина», - зазначив він.

«Також є відчуття невизначеності того, що буде далі із розміром пожиттєвого утримання суддів. Якби держава сказала – ніяких змін не буде, суддя, який відпрацював, має стаж роботи, має, відповідно, і право на відповідне довічне утримання, це теж могло б стримати відставки.

Мене турбує особливо те, що ми залишаємося без досить кваліфікованих суддів. У відставку, як правило, йдуть судді, які мають великий досвід і високий рівень знань, доброчесні. І якраз таких суддів ми втрачаємо. У цьому є велика проблема.

Я навів цифри по апеляційних судах. То як при такому складі судді апеляційної інстанції можуть вчасно розглядати справи? У деяких апеляційних судах неможливо навіть створити кримінальні колегії, настільки жахлива ситуація», - додав Олег Прудивус.

Зазначимо, що найскладніша ситуація з кадрами склалася в апеляційних загальних судах. Майже у половині апеляційних загальних судів (42%) фактична кількість суддів відносно штатної чисельності складає менше 50%.

Так, в Харківському апеляційному суді при визначеній штатній чисельності – 60 суддів, фактична численність – 14. Це апеляційний загальний суд з найбільшим судовим навантаженням. Середньомісячне надходження справ на одного суддю складає 146 справ на місяць (дані ДСА за 6 місяців 2021 року).   

У Сумському апеляційному суді при визначеній штатній чисельності – 25, фактична чисельність суддів складає – 7 суддів, 28% від штатної чисельності;

у Рівненському апеляційному суді при визначеній штатній чисельності 23 судді  працює лише  8 суддів, 35% від штатної чисельності;

Запорізький апеляційний суд (40, 16, 15) – 37,5% від штатної чисельності;

Дніпровський апеляційний суд (штатна - 60, фактична - 26, визначена - 26) – 43% від штатної чисельності;

Одеський апеляційний суд (штатна - 45, фактична - 20,  з повноваженнями – 20) – 44 % від штатної чисельності;

Черкаський апеляційний суд (штатна - 33, фактична - 15, з повноваженнями - 15) – 45,5 % від штатної чисельності;

Закарпатський апеляційний суд (25, 12, 12) – 48 % від штатної чисельності;

Львівський апеляційний суд (50, 25, 25) – 50 % від штатної чисельності;

Чернігівський апеляційний суд (34, 17, 17) – 50 % від штатної чисельності.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.