Робоча група з розроблення нового Кримінального кодексу України продовжує опрацьовувати його проект.
Окремим розділом у ньому виділений розділ 7.4. проекту під назвою «Злочини проти правосуддя». Розділ міститься в Книзі 7 проекту «Злочини та проступки проти держави».
До розділу включені три статті.
Постановлення завідомо незаконного та необґрунтованого судового рішення (стаття 7.4.1. проекту).
Згідно з нею суддя або слідчий суддя, який постановив завідомо незаконне та необґрунтоване судове рішення (вирок, рішення, ухвалу, постанову суду або судовий наказ),
– вчинив злочин 3 ступеня.
Нагадаємо, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-р/2020 2020 року визнана такою, що не відповідає Конституції України стаття 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови). Стаття 375 Кримінального кодексу України втратила чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Втручання в діяльність судді (стаття 7.4.2. проекту)
Особа, яка втрутилася в діяльність судді або слідчого судді (у тому числі шляхом впливу на його близьку особу) з метою:
а) домогтися ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення або
б) в інший спосіб перешкодити здійсненню ним правосуддя чи судового контролю,
– вчинила злочин 3 ступеня.
Відповідно до статті 7.4.3. проекту (порушення порядку автоматичного розподілу справ між суддями) особа, яка порушила порядок розподілу справ між суддями чи слідчими суддями шляхом:
а) внесення завідомо неправдивих відомостей до системи автоматичного розподілу справ,
б) невнесення чи несвоєчасного внесення відомостей до системи автоматичного розподілу справ, або
в) вчинення несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в системі автоматичного розподілу справ,
– вчинила злочин 3 ступеня.
Крім того, автори проекту нового КК передбачили в ньому розділ 7.5. «Злочини та проступки проти сприяння правосуддя та діяльності органів правопорядку».
Зокрема, обставиною, яка підвищує на один ступінь тяжкість злочину, передбаченого цим Розділом, визнається вчинення злочину шляхом надання показань, висновку або перекладу під присягою у суді (стаття 7.5.1.).
Цей розділ містить склади наступних злочинів:
- перешкоджання діяльності органів правопорядку (стаття 7.5.3.);
- незаконне притягнення до кримінальної відповідальності (стаття 7.5.4., мається на увазі повідомлення про підозру без встановлених законом підстав);
- порушення права на захист (стаття 7.5.5. застосовується якщо захисника не допустили, не залучили до кримінального провадження або здійснили без нього процесуальну дію);
- примушування до давання показань (примушувати не можна, стаття 7.5.6. проекту);
- розголошення відомостей оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування або про заходи безпеки (суб’єкт статті 7.5.7. є спеціальним, це працівники правоохоронних органів);
- незабезпечення безпеки особи, взятої під захист (стаття 7.5.8.);
- відмова свідка давати показання (свідок не підлягає кримінальній відповідальності за відмову давати показання щодо себе, а також членів своєї сім’ї чи близьких родичів, стаття 7.5.9.);
- неправдиві показання (відповідати будуть свідок та потерпілий, стаття 7.5.10.)
- ненадання висновку або надання неправдивого висновку експертом, спеціалістом (в статті 7.5.11. дуже «розмите» формулювання, але це тільки проект, навіть не закінчений );
- неправдивий переклад (злочин, передбачений статтею 7.5.12, виходячи із її змісту, має формальний состав).
Крім того, автори проекту нового КК планують віднести до проступків :
- Порушення вимог обмежувального засобу (Стаття 7.5.13);
- Незаконні діяння щодо доказів (Стаття 7.5.14);
- Розголошення адвокатської таємниці (Стаття 7.5.15);
- Розголошення слідчої таємниці (Стаття 7.5.15);
- Відмова експерта чи перекладача від виконання обов’язків (Стаття 7.5.16).
Окремо планують передбачити злочини проти порядку виконання судового рішення
До цього розділу увійдуть:
- невиконання або перешкоджання виконанню судового рішення (Стаття 7.6.1.);
- незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, або майна, яке описане, підлягає конфіскації чи вилученню (Стаття 7.6.2.);
- ухилення від відбування покарання у виді ув’язнення на певний строк (стаття 7.6.3.);
- втеча з місця ув’язнення або з-під варти (Стаття 7.6.4.);
- дії, що дезорганізують роботу установи виконання покарань (стаття 7.6.5. );
- невиконання рішення Європейського суду з прав людини або Міжнародного кримінального суду (стаття 7.6.6.).
Щодо останньої пропозиції, то з її практичною реалізацією можуть виникнути проблеми, оскільки Україна досі не виконала вимоги Євросоюзу і не запровадила законодавство, яке більш-менш ефективно регулювало б питання виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Щодо виконання рішень Міжнародного кримінального суду, то необхідно враховувати, що виконання вироків МКС виконується згідно з його статутом. Мається на увазі Римський статут, який Україна підписала, але досі не ратифікувала. Крім того, в Україні відсутні будь-які правила виконання рішень МКС про штрафи та конфіскаційні заходи.
Незрозуміло також, чи наступає відповідальність, якщо виконання таких рішень (вироків) буде суперечити національній безпеці держави.
Член робочої групи, доктор юридичних наук, професор та заслужений юрист України Микола Хавронюк пояснює, що наразі готові Загальна частина кодексу і приблизно 40 із 52-ти розділів Особливої частини.
Лише наприкінці 2022 року проект нового КК можна буде передавати суб’єкту законодавчої ініціативи для внесення на розгляд парламенту. Розгляд проекту КК у режимі двох читань займе не менше року. Надалі має бути визначений перехідний період, потрібний для вивчення проекту науковцями, яким належить його тлумачити і коментувати, та практиками, які будуть його застосовувати.
Крім того, одночасно з легалізацією операцій з недобудовами будуть внесені зміни в порядок судочинства.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.