За яких умов ЗМІ зобов’язаний опублікувати спростування інформації

У разі спростування поширеної недостовірної інформації, яке не є способом цивільно-правової відповідальності, на засоби масової інформації (ЗМІ) може бути покладено обов’язок опублікувати спростування. До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 753/338/19 за позовом особи до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Обставини справи

У січні 2019 року жінка звернулася до суду з позовом до ТОВ про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що на вебсайті інтернет-видання було опубліковано статтю. Позивач вважала, що вказана стаття містить неправдиву інформацію про неї та членів її сім'ї, порушує її право на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Позивач вказала, що інформація про нібито придбання нею з іншою особою вілли на Сейшельських островах, вартість якої значно перевищує їх доходи, є неправдивою та такою, що умисно дискредитує її та членів її сім'ї, порочить честь, гідність і ділову репутацію. Вказаними протиправними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди.

Заочним рішенням Дарницького районного суду Києва від 11 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено у зв’язку з тим, що оспорювана стаття стосується іншої особи, а позивач не довела факт її перебування з цією особою в сімейних стосунках. Крім того, відсутні докази поширення інформації щодо позивача саме ТОВ.

Київський Апеляційний суд змінив рішення місцевого суду у частині мотивів відмови в задоволенні позову, зазначивши, що повідомлення відповідачем про розміщення оспорюваної інформації, розміщеній в іншому ЗМІ, не може бути правовою підставою для притягнення ТОВ до відповідальності.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду з огляду на таке. У пункті 2 частини третьої статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст зобов’язаний подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію. Відповідно до частини другої статті 37 цього Закону, якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов’язана на вимогу заявника опублікувати їх спростування. Згідно з положеннями статті 42 зазначеного Закону редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян, зокрема, якщо ці відомості є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим ЗМІ з посиланням на нього. У цих випадках засоби масової інформації звільняються лише від обов’язку щодо відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, тому що немає компенсаційного та майнового характеру, то на ЗМІ може бути покладено обов’язок опублікувати спростування. Відповідно до вказаних вище положень Закону саме на відповідача покладаються обов’язки: переконатися у достовірності поширеної ним інформації; у разі відсутності доказів достовірності оспорюваної інформації утриматися від її поширення; надати суду докази достовірності такої інформації, а в разі їх відсутності – видалити та спростувати її. Суд вказав, що положеннями національного законодавства та сталою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується обов’язок відповідача у цій категорії справ перевіряти поширену ним інформацію та її джерела. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що поширена відповідачем інформація не є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншими ЗМІ, а формально зазначив, що відповідач лише послався на статтю в іншому ЗМІ. Також Верховний Суд указав суду на юридичний склад дифамаційного правопорушення.

Тому Постановою Верховного Суду постанову Київського апеляційного суду від 8 жовтня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.