Оскаржити до суду акт обстеження земельної ділянки, складений за наслідками самоврядного контролю, не можна, — позиція ВС

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства до Харківської міської ради (Харківська МР) в особі Відділу самоврядного контролю Департаменту територіального контролю Харківської МР (Департамент) про визнання дій протиправними та скасування акта.

Суть цієї справи полягає у тому, що при здійсненні заходів самоврядного контролю фахівцем Департаменту обстежено земельну ділянку та складено акт, згідно з яким відповідна земельна ділянка вільна від будівель і споруд та використовується для експлуатації та обслуговування споруд торговельного призначення та автостоянки.

Позивач, не погоджуючись з цим актом, вважаючи, що його було складено з порушенням встановленої процедури, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати цей акт протиправним та скасувати його.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Суд виходив з наявності повноважень у відповідача на обстеження земельної ділянки, а також з того, що в ході розгляду справи не знайшов підтвердження факт порушення актом, складеним на підставі обстеження земельної ділянки, будь-яких прав позивача.

Постановою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу товариства задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Задовольняючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав належних, вичерпних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності проведення перевірки та складання за її результатами акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлені порушення з боку позивача вимог земельного законодавства.

Однак Верховний Суд не погодився з такими висновками суду апеляційної інстанції, а також вказав на неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції, касаційну скаргу Харківської МР задовольнив частково, рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасував, а провадження у справі за позовом товариства до Харківської МР та Департаменту про визнання дій протиправними та скасування акта закрив.

Ухвалюючи таке рішення, колегія суддів у складі Касаційного адміністративного суду виходила з аналізу положень статті 143 Конституції України, статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, статті 189 Земельного кодексу України, частини першої статті 18, підпункту 1 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 20 Закону України «Про охорону земель», а також Положення про Департамент територіального контролю Харківської МР, затвердженого рішенням першої сесії Харківської МР 7 скликання від 20 листопада 2015 року № 7/15 в редакції рішення Харківської МР від 27 лютого 2019 року № 1454/19.

На підставі аналізу цих правових норм суд дійшов висновку, що Департамент наділений правом здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності та складати відповідні акти за результатами проведеного обстеження.

Водночас Верховний Суд звернув увагу, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто у порядку адміністративного судочинства, за загальним правилом, може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

Зокрема, частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вказала на правильність висновків суду першої інстанції про відсутність порушення прав позивача у правовідносинах з відповідачем, проте звернула увагу, що висновок суду про відмову у задоволенні позову на цій підставі є помилковим, оскільки те, що акт обстеження земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень (у розумінні статті 19 КАС України), а дії щодо складання цього акта не породжують обов`язкових юридичних наслідків, є підставою для закриття провадження у справі, а не підставою для відмови у позові.

Таким чином, Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого обов`язковою ознакою рішень (дій, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин (позивачів) і мають обов`язковий характер. Дії щодо складання акта обстеження земельної ділянки та висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків та є попередніми висновками контролюючого органу, лише зазначення яких в акті обстеження не суперечить чинному законодавству. Така інформація може бути підтверджена або спростована судом у разі спору про законність рішень (дій, бездіяльності) субʼєкта владних повноважень, в основу яких буде у майбутньому покладені згадувані висновки акта, а тому акт обстеження земельної ділянки не підлягає оскарженню у жодному суді.

Постанова Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 520/5778/2020 (адміністративне провадження № К/9901/12791/21) за посиланням.

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.